ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ МИКОЛІ СИНІЦЬКОМУ
У ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СИНА МАТВІЯ У ЛИПІВЦІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ
МИКОЛІ ВІКТОРОВИЧУ СИНІЦЬКОМУ...
Минув рік, як Микола Вікторович Синіцький перейшов до іншого війська і став оберігати нас з неба.
Сьогодні у Липовецькому ліцеї №3, де він навчався, на його честь відкрили меморіальну дошку.
Лінійка Пам»яті зібрала родину захисника, школярів освітнього закладу, педагогічний колектив, побратимів, однокласників, представників міської влади, громадськість.
На мітингу виступили Леся Білозерова-начальник відділу освіти міської ради, Андрій Шпіхернюк-директор ліцею, Наталія Карпина -учителька біології.
У 2003 році Микола Вікторович підписав контракт із 30 окремою механізованою бригадою ім. князя Костянтина Острозького. Добровольцем служив у в/ч А 0409 . Військова посада-механік-водій ГПМ-54 окремого пожежного взводу.
У 2004 році брав участь у миротворчій місії в Косові, за що був відзначений міністром оброни України А. Гриценком іменним годинником. Указом Президента України представлений до нагородження медаллю "За мужність".
Після повернення продовжив службу у складі бригади.
Він був справжнім патріотом своєї землі і готовий був зробити усе, аби ворог не прийшов у його рідну домівку.
2014 рік ознаменований запеклими боями на - Саур-Могилі, згодом - Іловайський котел. Не всім вдалось вибратись із того пекла...
Там отримав контузію та важке поранення, переніс ряд операцій, згодом пластичну по відновленню дій руки Після лікування й реабілітації йому запропонували звільнитися, з чим боєць не погодився і залишився служити.
З бойового стану 1 роти, 1 батальйону, 1 взводу його вивели через важке поранення, і службу продовжив у окремому пожежному взводі.
Коли зірвався у м. Калинівка асенал, йому довелось побувати знову в пеклі, боровся з вогнем. Там відірвало ходову частину ГПМ-54, його бойової машини, і він залишався у вогні поки не відтягнули танк. Після того як техніку відремонтували-повернувся на місце дислокації у Новоград -Волинський разом із бойовою машиною. За мужність, проявлену під час бойового завдання, був нагороджений, Всього, серед його нагород та відзнак, понад 11 медалей .
Проживав із сім"єю у м. Новоград-Волинський.
В суботу, 11 лютого 2023 року о 16.30 ,у госпіталі, під час лікування, обірвалось молоде життя патріота.
Без батька залишилось троє діток-дві донечки і син Матвійко. Йому сьогодні виповнилось лише три рочки.
Право відкрити меморіальну дошку було надане батькові нашого Героя Віктору Володимировичу Синіцькому.
Священник Парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Василь Комарницький відправив Панахиду і освятив Меморіальну дошку..
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам"ять Миколи Вікторовича та всіх полеглих за Україну, і до меморіальної дошки поклали квіти .
У наших серцях Герой Микола Вікторович Синіцький житиме вічно! Герої української землі не вмирають і світла пам’ять про них живе в широких пшеничних полях, синьому небі, в бистрих водах наших річок, у кожному подиху, в кожному стукоті серця .
Україна вистоїть і стане ще сильнішою!
А ми завжди пам’ятатимемо, завдяки кому живемо у вільній, процвітаючій країні.
