ГРОМАДА ЗУСТРІЛА ГЕРОЯ НА ЩИТІ
Громада зустріла сьогодні свого Героя під тужливі звуки музики Мирослава Скорика…
Біля Тризуба , під віковим дубом, на нього чекала його родина, маленький син-чотирирічний Дмитрик, друзі, однокласники, побратими, усі, хто прийшов вшанувати Захисника України, свого Захисника.
Юрій Юрійович Свящук народився 06 липня 1999 року в с. Росоша. Був найменшеньким у сім»ї, де вже виховували трьох синів. Закінчив Росошанську середню школу, Оскільки захоплювався технікою, у Зозівському професійному аграрному ліцеї здобув професію тракториста – машиніста.
У жовтні 2021 року, не вагаючись, на контрактній основі добровільно вступив до лав ЗСУ. Вірою й правдою служив Україні та її народу.
За розумну ініціативу, сумлінне виконання обов»язків у ході ведення бойових дій, виявлені мужність і відданість українському народу, з нагоди Дня Захисника України був відзначений Грамотою командира 59 ОМБ ім. Якова Гандзюка, полковника, Вадима Сухаревського. Два роки життя молодого хлопця, солдата в/ч А2980, пройшли в окопах і бліндажах, у боях за рідну землю.
24 жовтня, поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області, під час артилерійського обстрілу, Боєць отримав поранення, не сумісні з життям.
На траурному мітингу міський голова Віктор Бичков висловив вдячність за гідне виховання сина і співчуття матері загиблого Героя Валентині Іванівні , маленькому сину, братам - Дмитру, Вадиму, Анатолію,
-Сорок гідних синів України із нашої громади поклали на вівтар свободи і незалежності нашої Батьківщини найдорожче-свої життя, щоб Україна була вільною, незалежною і цілісною державою, шоб в мирі і безпеці зростали діти й онуки.
У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя.
Принесені Юрію квіти з скорботою в серці складали на гріб.
Священники українських церков відслужили панахиду за загиблим Бійцем.
До рідної домівки у с. Росоша,
солдата Юрія Юрійовича Свящука , який повертався на щиті, супроводжували військові.
