Пошук

ГРОМАДА ПРОЩАЛАСЯ З ГЕРОЄМ

Дата: 22.08.2022 10:10
Кількість переглядів: 434

Громада прощалася із Юрієм ВІталійовичем Сорокою, молодим мужнім чоловіком, іванчанином, який з перших днів війни став на захист України.

-Його життя-це спалах зорі на світанні, -сказала у промові староста села Тетяна Дорош.

Народився Юрій 5 травня 1994 року, ріс світлим і добрим хлопчиком, гарно вчився.Після 9 класів Іваньківської школи, вступив до Вінницького коледжу на факультет "Митна справа". Після успішного закінчення, продовжив навчання у вищому спеціалізованому навчальному закладі на Черкащині. Був направлений на роботу на Донеччину , саме там, у свої неповні 20 років, його застала війна. Там мужнів і гартувався, як воїн, як захисник

Коли повернувся із зони АТО, став до мирної професії, одружився. Був добрим , турботливим сином, приїздив у село до батьків аби допомогти їм у домашніх справах .Та не зміг спокійно жити, коли ворог розпочав повномасштабний наступ. Був стійким і непохитним у рішенні, Так сталося, що доля його закинула знову у ту ж Мар"їнку на Донеччині.

Цього разу вона стала місцем його загибелі.

Загинув у бою за Україну при виконанні бойового завдання.

Тільки мамі не признавався де він, запевняв, що все добре.

Після того як загинув, батьки дізналися правду.

МІський голова ВІктор Бичков зазначив, що з початку широкомасштабної війни, Липовеччина вже втратила тринадцять захисників. Тільки перед Юрієм ми хоронили наймолодшого нашого Воїна... Наші хлопці боронять нас, українську землю, незалежність нашої держави!

На колінах їх зустрічають земляки, бо вони - справжні Герої!

Вчора безперервним ланцюгом люди зустрічали повернення свого Героя у Берестівці, Щасливій, Липовці, Попівці, Іваньці. Війтівчани приєдналися до них. Знову біль та смуток заполонив наші серця, а в душі - порожнеча через чергову втрату на фронті.

Низький уклін батькам, які виховали сина справжнім патріотом, дружині, яка підтримувала його.

Як жаль, що нас більше об"єднують ось такі події...

Чи є щось дорожче за людське життя!? Ми часто тратимо сили і час на вияснення нікому не потрібних стосунків, дій, вчинків... Тоді, як люди в цей час ризикують життям, часто свідомо втрачають його за нас, за мир, за волю і незалежність України.

Сумно та боляче за наших Воїнів, чоловіків та жінок, які захищають Україну від ворога і мріють про вільну і незалежну європейську державу. Ми, в тилу , маємо тримати стрій!

Добрими спогадами про свого учня поділилась його улюблена учителька, класний керівник Оксана Войт.

Чин поховання вершили священики українських церков.

Громада провела в останню путь Юрія , Воїна, який пожертвував власним життям для наближення перемоги .

Вічна пам'ять і слава українському Герою, який захищав Батьківщину та кожного з нас!Фото без описуФото без описуФото без описуФото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь