Пошук

ПОГЛЯД НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ДИРЕКТОРА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ, ЯКИЙ ВСЕ ЦЕ ПЕРЕЖИВ

Дата: 20.07.2022 14:29
Кількість переглядів: 380

Фото без опису

Шляхи виживання сільської школи

Сільська освіта на роздоріжжі. Ніяк не зрозуміє до кінця, що її руйнують: одні з середини, своїм споживацьким, а часом паразитичним ставленням, інші зовні, байдуже спостерігаючи конання. Але не треба знову шукати винних, бо лише ми господарі всього, що маємо. Нам варто просто зрозуміти, що наш порятунок лише в наших руках.

 Із року в рік, від одного до наступного скликання депутати та керівництво різних рівнів намагалися відтермінувати питання ущільнення та закриття шкіл, оскільки це дуже непопулярні кроки. Цим тільки посилювалася проблема. На цю хворобу освіта страждає вже давно. Усі ті мінімальні заходи, які вживалися донедавна, приносили лише короткочасне полегшення. Слід відзначити, що і депутати новоутвореної Липовецької міської ради, по даній темі,  пішли шляхом  політичного протистояння, з’ясування відносин та популізму.

 Пропрацювавши багато років в галузі освіти як учитель і керівник закладу, вивчаючи й аналізуючи досвід роботи колег-педагогів, громадських діячів, науковців погоджуюся з думкою, що існує лише одна схема виживання шкіл нашої громади: батьки – староста – спонсорство людей – талановитий керівник закладу – зразкова будівля школи – професійний колектив – якісна освіта для учнів. Якщо хоч щось випадає з цього ланцюжка, школу буде знищено.

Проаналізувавши стан шкіл нашої громади відносно даної схеми,  побачимо, наскільки вразлива кожна її ланка.

Згадую закриття Кам’янецької школи  в 2006 році. Там ситуація була наступна:  у школі залишилися навчатись – 21 учень, а 35 перейшли до Липовецьких навчальних закладів.  Виникає запитання: хто головний  винуватець припинення діяльності навчального закладу? Влада, батьки, педагогічний колектив?  Сьогодні такі ж питання постають перед деякими закладами освіти нашої громади. Прийнято справедливе рішення сесії  (яке підтримали  20 депутатів) про припинення діяльності Трощанського закладу дошкільної освіти, середньоденна наповнюваність якого – 4 дитини кілька років поспіль, а фонд заробітної плати працівників на рік – більше 600 000 грн. і тд.  Взагалі відвідуваність усіх дитячих садочків громади складає приблизно 60%  від загальної кількості зарахованих вихованців, під які сформовані штати.

На разі, жодна будівля школи не відповідає в комплексі вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам, матеріально-технічне забезпечення  освітнього процесу на низькому рівні.

Є нагальна потреба у  вирішенні  критично важливих питань, а саме: опалення навчальних закладів (котельні на газу – це спалювання грошових банкнот, приблизно 6 млн. грн. в рік); заміна покрівлі будівель закладів, зокрема  в опорному закладі «Липовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ст.» №2 після зливи серйозно були пошкоджені стіни і стеля  щойно відремонтованих, за батьківські кошти, кімнат. До слова, проблему було вирішено за допомогою монтажної піни.  Та чи на довго вистачить такого захисту?

Значне погіршення демографічної ситуації в населених пунктах громади зумовило збільшення шкіл із малою кількістю учнів. Зафіксована перспектива «демографічної ями»,  яку необхідно врахувати при плануванні мережі закладів освіти. Вартість навчання одного учня в таких закладах у 1,5-2 рази перевищує фінансовий норматив. Наприклад, у нашій громаді прогнозована вартість утримання одного учня у 2022 році (з місцевого бюджету й освітня субвенція) складає в ОЗ «Липовецька ЗОШ І-ІІІ ст. №2» – 33 821 грн. – найнижча, а Струтинська ЗОШ І-ІІ ст. – 76 340 грн., Білозерівська ЗОШ І-ІІІ ст., Трощанська ЗОШ І-ІІ ст., Іваньківська ЗОШ І-ІІ ст. – 70 000грн.  Це відтягує кошти з інших шкіл (для прикладу з ОЗ «Липовецька ЗОШ І-ІІІ ст. №2» за поперднім перерозподілом коштів освітньої субвенції це понад 4 мільйони гривень)  і приводить до зниження фінансового забезпечення освіти громади в цілому. Такі величезні затрати не забезпечують якість освіти, а спрямовуються на утримання приміщень, оплату праці та комунальних послуг. Утримання такої неефективної мережі закладів проводиться частково за рахунок заробітної плати педагогічних працівників опорних закладів, до 2021 року виплата за престижність педагогічної праці складала 5% (недоплата  склала 700-900 грн. в місяць одному педагогу) при закладеному нормативі в освітній субвенції  25%, зокрема зменшення з червня 2022 року освітньої субвенції на 6 372 700 грн. компенсується за рахунок опорних шкіл.

Також малокомплектна школа не може забезпечити повноцінну соціалізацію дітей, а в умовах глобалізації суспільства це є ще одним з важливих чинників, який негативно впливає на спроможність сільських дітей самореалізовуватися. Як наслідок, не формується ще одна важлива риса сучасної людини – конкурентоздатність. З ким конкурувати, якщо в класі 2-4 учні? У таких закладах освіти відсутні належні умови для організації системної методичної роботи, що не сприяє підвищенню кваліфікації вчителів. З роками вчителі автоматично знижують до себе вимоги, адже вони можуть упоратися з навчальним процесом упівсили, не напружуючись, на авторитеті. До того ж у класах, де мало учнів, не можливо втілити в практику сучасні методи і прийоми, основна складова яких продуктивна інтерактивна комунікація і робота в групах.

Завершується дія прикінцевих положень Закону України  «Про освіту», яка відводила п’ять років на переоформлення установчих документів та «перейменування» шкіл. Отже, з 28 вересня 2022 року в громаді не може бути жодних закладів зі ступенями чи НВК, лише початкові школи, гімназії і ліцеї.

Можливо, дійсно настала пора, насамперед подумати про якість навчання дітей, а не про забезпеченість роботою працівників закладів та утримання приміщень. У громадах, де раніше вдалося провести оптимізацію, наприклад, наші сусіди Калинівська та Іллінецька міські ради, перед початком військових дій була проблема іншого характеру – із надлишками коштів ( у тому числі освітньої субвенції) та капітальними ремонтами. Там дійсно говорили про розвиток, а не про виживання.

     У Росошанській ОТГ  також було проведено чималу роботу, щоб навчальний заклад відповідав сучасним вимогам, а саме:

  • із закриттям Очитківської ЗОШ І-ІІІ ступенів в 2019 році, у якій навчалося 24 учні, проводиться підвіз учнів, учителів до опорної школи, для цього було придбано новий шкільний автобус за державною програмою при умовах співфінансування з місцевого бюджету; із 12 педпрацівників – 6 працевлаштовані в закладі, 3 вийшли на пенсію, 3 продовжують працювати в інших навчальних закладах;
  • проведено капітальний ремонт школи (утеплення зовнішніх стін, заміна покрівлі, вікон, дверей, системи опалення, облаштування внутрішніх вбиралень), на що витрачено близько 4 млн. грн.;
  • школу забезпечено комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, підключено до мережі Інтернет за рахунок як державних, так і спонсорських коштів;
  • 15 років опалення школи проводиться за допомогою теплогенератора на тюкованій соломі, що забезпечує відповідний температурний режим у закладі і значну економію коштів (у цьому році, уже традиційно проводиться закупівля соломи  у місцевому господарстві  ПСП «Агрофірма Нападівська» - 175 тон на суму 175 тис. грн., на дошкільний підрозділ заготовлено власними силами 40м.куб. дров);
  • школа веде  самостійний бухгалтерський облік;
  • навчальний заклад на 100% забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами.

До приєднання до Липовецької міської ради з освітньої субвенції мали можливість проводити всі виплати педагогічним працівникам згідно вимог (25 – 30% - педагогічна престижність, за завідування кабінетами, гурткова  робота, виплати на оздоровлення, винагорода до Дня вчителя, 13 зарплата в розмірі посадового окладу) і на кінець фінансового року залишилося 730 тис. грн., які в 2021 році були використані на виконання робіт по забезпеченню пожежної безпеки в закладі.

Необхідно відмітити, що вся робота була проведена в тісній співпраці  з Росошанською сільською радою на чолі з головою Сличуком В.А., який щиро вболівав за кожен куточок свого господарства і школи зокрема.

Дуже популярним є вислів: «Немає  школи – немає села». Проте у стані теперішньої демографічної кризи він звучить зовсім по-іншому: «Є діти – є  школа». Свідомі батьки, ведучи дитину в 1 клас, сподіваються, що вона отримає потрібні знання, зможе розвинути свої здібності й обдарування, набуде соціальних навичок.

Кожен житель нашої громади має зрозуміти, що лише за умови ефективного управління та стратегічних дій нам вдасться вийти з кризової ситуації. Якщо не витрачати гроші бездумно, навіть коли їх є більше, ніж треба, то у кінцевому результаті діти як з міста, так із сільської глибинки будуть мати рівний доступ до якісної освіти й зможуть стати конкурентоспроможними в дорослому житті.

 Отже, на досвіді нашої звичайної сільської школи можу впевнено стверджувати, що вище запропонована  схема  цілком реальна в дії і ефективна не лише для виживання, а й успішного і сталого розвитку шкіл Липовецької громади.

 

Директор Росошанського НВК:ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ,

депутат  Липовецької міської ради

                                               Віктор ДОРОШЕНКО

 

 

                                  

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь