ВШАНУВАЛИ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Тепер тут зона, а була земля…
Тут був чорнозем, а тепер – Чорнобиль.
26 квітня 1986 року… о 1 годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС пролунав потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали… Сталась найбільша в історії ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків, так і за економічними збитками та впливом на довкілля, катастрофа. Катастрофа, що торкнулася життя кількох поколінь, позбавила домівок тисячі людей, на багато десятиліть перетворила територію довкола станції у зону відчуження.
36 літ минуло з того часу, а людство до цього часу ділить прожиті роки на "до" і "після".
Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.
У цей день вшанували ліквідаторів липовеччини за їх сміливість та відвагу, мужність і самовідданість, проявлені під час ліквідації наслідків катастрофи, активну громадську позицію. Відповідно до розпорядження міського голови вручили подяки та грошові винагороди Василю Бабію з Росоші, Костянтину Дажурі з Скитки, Михайлу Поєдинку , Леоніду Шпаку із Липовця, Григорію Причепі із Зозова.
Поклали квіти до підніжжя Пам"ятного знаку Героям Чорнобилю, схилили голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.
Пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження, перш за все, мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.