Переможемо амброзію разом!
Амброзія як справжній зелений агресор відвойовує в Україні все більші території. Незважаючи на боротьбу з нею, площі засмічення амброзією невпинно збільшуються. Причин такого швидкого поширення небезпечного бур’яну декілька – значний біологічний потенціал амброзії (кожна рослина дає 80–100 тисяч насінин) і відсутність біологічних природних ворогів.
Де тільки не зустрічається амброзія полинолиста! Вона засмічує присадибні ділянки, сади, парки, городи, пустирі, подвір’я, росте на узбіччях доріг, залізничних насипах, річкових берегах. За спостереженнями спеціалістів із карантину і захисту рослин, проблема знищення амброзії є актуальною не лише на неорних землях чи неугіддях. Ця рослина масово розмножується й у посівах сільгоспкультур. Зниження культури землеробства, зокрема порушення й недотримання сівозміни, елементарних вимог агротехніки призводять до масового розповсюдження амброзії. Її насіння переноситься з посівним матеріалом, сіном, транспортом, людиною та тваринами, водою під час дощів та повеней, під час зрошення. На засмічених цим небезпечним бур’яном полях через висушування і виснаження грунту потужними його коренями різко знижується урожайність сільгоспкультур. На сіножатях і пасовищах амброзія поволі витісняє поживну аборигенну рослинність. Висока зараженість багаторічних трав насінням амброзії не дає можливості висівати їх під покрив зернових культур.
Як же виглядає амброзія? Це яра рання рослина з родини айстрових, дуже схожа на полин гіркий чи чорнобривці. Звідси й назва – амброзія полинолиста. При сприятливих умовах кожна рослина виростає до 2–2,5 метра заввишки, зацвітає й перетворюється на надзвичайно сильний алерген. Амброзія має товсте, розгалужене у верхній частині стебло і такий же корінь, що, в залежності від забезпеченості вологою, може заглиблюватися в грунт на 4 метри. Її наземна частина така велика, що здатна пригнічувати і навіть витісняти не тільки культурні рослини, а й інші бур’яни. Амброзія від початку своєї вегетації надзвичайно швидко розвивається, формує потужну кореневу систему та активно нарощує біомасу і здатна майже вщент виснажувати грунт, забравши з нього поживні речовини та вологу. Також бур’ян продукує та виділяє в навколишнє середовище ефірні олії, що пригнічують ріст та розвиток усіх інших рослин.
Поля, присадибні земельні ділянки, раніше дуже засмічені амброзією, не слід засівати кукурудзою, соняшником, цукровим буряком, гречкою, овочевими культурами, бо в їхніх посівах створюються сприятливі умови для розвитку цього бур’яну. На цих ділянках краще посіяти озиму пшеницю чи жито, бо вони здатні пригнічувати ріст амброзії. А от зріджені після перезимівлі поля краще пересіяти ранніми зерновими, здійснивши перед цим дворазову культивацію або лущення з подальшим боронуванням важкими боронами. Якщо цього не зробити, бур’ян заглушить культурні рослини, і тоді годі сподіватися на високий урожай. Доречі, основний і передпосівний обробіток грунту та догляд за посівами є головним агротехнічним заходом боротьби з амброзією. Найкраще знищувати бур’ян після збирання врожаю зернових культур методом лущення стерні на глибину 10 см. Якщо ж його сходи з’являються і після цього, доцільно застосувати глибоку зяблеву оранку. В посівах озимих культур амброзію знищують весняним боронуванням. Просапні культури боронують після появи сходів амброзії. Неугіддя до цвітіння бур’яну, де це можливо, необхідно обробляти дисковими або лемішними лущильниками. Допомагає скошування зеленого паразита та внесення гербіцидів суцільної дії. Обробляти гербіцидами потрібно узбіччя доріг з обов’язковим скошуванням і знищенням бур’янів через 5–6 днів після обробки.
В населених пунктах амброзію рекомендується виривати з корінням, скошувати її перед цвітінням, запобігаючи висипанню насіння. Дуже засмічені ділянки після відповідної обробки гербіцидами суцільної дії бажано перекопати і засіяти спеціальними газонними травами.
Амброзія полинолиста – бур’ян карантинний, тож боротися з нею зобов’язаний кожен на своїй вулиці, на своєму полі, біля своєї роботи. Тільки спільними зусиллями держави й кожного з нас можна зупинити розповсюдження цього небезпечного зеленого агресора.
Тетяна МЕДОВЩУК
Державний фітосанітарний інспектор
