СКАРБНИЦЯ ПРОЖИТИХ РОКІВ І НЕВИЧЕРПНОЇ ДУШЕВНОЇ ЩЕДРОСТІ




У світлій та натхненній атмосфері відбулося вшанування 90-ліття шановної жительки нашої громади Євдокії Михайлівни ЧЕМЕРИС, яка народилась у 1936 році в с. Росоша. Дев'ять десятиліть вона прикрашаєте цей світ, як справжня Берегиня, яка на жіночих тендітних плечах тримає свою сім"ю.
Заступник міського голови Анатолій Дацький завітав до її затишної оселі, щоб подякувати за десятиліття сумлінної праці та вручити Подяку разом із квітами та подарунком, як знак глибокої шани й людської вдячності.
Євдокія Михайлівна – людина з багатим трудовим досвідом: має понад 40 років стажу, працювала у тваринництві, рослинництві. Була найменшою в сім"ї, коли батько загинув на фронті, рано довелось приступити до праці. На заслужений відпочинок вийшла із колективу Росошанської середньої школи, де її згадують як доброзичливу, світлу та надзвичайно працелюбну жінку. Вона й зараз має блискучу пам’ять, життєвий оптимізм та щиру любов до людей.
Разом з чоловіком Олександром народили й виховали трійко дітей-дві доньки і сина. Усім дали освіту і гарно виховали. Випали на її долю і випробування. Рано овдовіла, не так давно втратила сина Володимира. Продовжує життя із пам"яттю про них.
Зараз проживає зі старшою донькою Лідією.
У великій родині Євдокію Михайлівну люблять як турботливу маму й ніжну бабусю, яка дарує тепло своїм рідним щодня. Сьогодні вона щаслива і багата. Її донечки Лідія та Галина разом з дітьми і племінниками зробили для мами справжнє свято.На славний ювілей прибув у відпустку її рідний онук Анатолій Трофимчук, наш Захисник, який із перших днів широкомасштабної війни виборює волю й незалежність України, має нагороди за відвагу.
Має жінка шестеро онуків і 7 правнуків-це скарб , яким пишається. У переддень ювілею порадували бабусю правнуки, народивши праправнучку Соломійку.
Сьогодні, окрім родини і гостей з міської ради, прийшли привітати ювілярку особливі і дорогі гості, друзі її онука Анатолія із Донеччини-сім"я шахтаря Богдана Павловича і Любов Миколаївни. Їх зять теж учасник бойових дій , але після поранення перебуває на реабілітації. У свій час донька друзів, пані Олена, староста однієї із громад Покровського району, допомагала розміститись у населеному пункті нашим бійцям, серед яких був Анатолій. А коли ворог став наступати на Покровськ, Анатолій допоміг сім"ї евакуюватись до нашої громади, де вони зараз і проживають. З того часу зав"язалась дружба між сім"ями, що підтримується обома сторонами і цінується.
Сьогодні очі ювілярки сяяли щастям, стільки квітів ще їй не дарували! Сім"я зробила все, аби ювілярка почувалася святково.
У цей пам"ятний весняний день громада бажає шановній Євдокії Михайлівні мирного неба, міцного здоров’я, душевної гармонії, невичерпної енергії та Божого благословення на довгі й щасливі роки! З роси і води!
