СТЕЛУ ПАМ"ЯТІ ВІДКРИТО В с.РОСОША
Пам'ять це те, що живе в серці, те - чим живе душа. Пам’ять- це те, що залишається нам попри втрати і біль…
Саме пам’ять і безмежна вдячність привела росошан сьогодні на шкільне подвір"я, яким бігало під час перерв між уроками не одне покоління дітей.
Поруч із Меморіалом Слави тут відкрили Стелу Пам"яті землякам, які на вівтар свободи і незалежності України поклали свої життя...
Із шаною, в скоботі схилили голови діти і дорослі перед своїми Героями, нашими Воїнами, нашими Захисниками, які віддали найдорожче - своє життя , за кожного із нас…Ці Герої не всі випускники освітнього закладу. Але знайшли свій прихисток на Росошанській землі, де проживають їх рідні.
На мітингу до земляків звернулись міський голова Віктор Бичков і староста села Юрій Кошалко.
Болить нам усім Україна, розтерзана, пошматована, зруйнована. Боліла вона і кожному із них. Біль втрати чіпає кожне серце.
Війна залишає по собі гірку пам’ять…
Пам’ятні місця, пам’ятні знаки, алеї Слави, стели Пам"яті... їх все більше і більше на нашій Липовеччині.
Пам"ятаємо, бо не маємо права забути, яку дорогу ціну платить Україна за волю, за цілісність і єдність.
Відкрили стелу Пам"яті рідні загиблих Героїв.
На стелі, в знак пам"яті полеглих захисників, відкрили меморіальні дошки
Павлу Данилевичу, Олегу Яківчуку, Олександру Говорову, Олексію Казміруку.
Священник , о.Степан Шевчук освятив меморіал.
Хвилиною мовчання вшанували подвиг полеглих бійців
В довгу чергу вишикувались присутні , покладаючи квіти до пам"ятного знаку...
Найвищою нагородою тих, хто уцілів, - є життя, а для загиблих – пам’ять.
Вічна пам’ять Героям нашого часу!
Б"є метроном , мов сердець їхній стук;
Звучить , як набат, метронома звук:
Олександр Говоров, Сергій Шевчук.
І ось метроном продовжує знов:
Павло Данилевич, Сергій Кузьменков.
На жаль, обірвалися крила мрій:
Литвин Богдан і Бичков Сергій.
А список гіркий продовжується далі:
Юрій Свящук, Заводнюк Віталій.
І знов гірка звістка сколихнула село,
І знов нестерпно так, гірко було,
Й повірити в те не хотілось нікому:
Олег Яківчук на щиті повертався додому...
Скорботні рядки. Продовжили стрій
Олексій Казмірук, Павлов Андрій.
Стоїть село на колінах знов-
Віктор Черватюк, Олександр Колпаков.
На серці розпач, у серці щем,
Небо плаче осіннім дощем...
Довіку пам"яті не згасати
Ми будемо завжди їх пам"ятати.
(автор Тетяна Коренюк)
Слава Україні!
