ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ СВОГО ГІДНОГО СИНА
Липовецька громада зустрічала сьогодні "на щиті" свого гідного сина, загиблого за Україну в бою із ворогом.
На площі Героїв Майдану зібралися родина, представники влади і духовенства, військові та ті, хто вважає своїм обов"язком у такий день відкласти всі найважливіші справи і віддати належну шану своєму Захиснику..., бо «Ніхто більшої любові немає над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх», Євангелія від Івана, 15:13.
Черватюк Віктор Михайлович народився 7 грудня 1978 року у смт.Солоне на Дніпропетровщині. Закінчив 10 класів Солонянської школи, продовжив навчання в Солонянському професійному училищі, де здобув професію механізатора Після закінчення навчання працював у Солонянській інкубаційній станції, згодом на будівельних роботах. У 2015 році переїхав з сім'єю на постійне місце проживання у село Росоша, що на Липовеччині. Був добрим сином, надійним другом, турботливим чоловіком і батьком двох неповнолітніх дітей. Мобілізований Вінницьким РТУК та СП 02.10.2024, служив у 9 окремій Бригаді Сил Безпілотних систем, Солдат, майстер - номер обслуги мінометного взводу окремого мотопіхотного батальйону, мужньо виконував свій військовий обов’язок. Недовго йому випало захищати свою Батьківщину, але загинув він як Герой. 18.11.2024, під час штурмових дій, загинув у бою за свободу та незалежність нашої держави, поблизу н.п.Пункіне Покровського рну, Донецької обл. Його життя стало прикладом мужності, відваги та жертовності, -зазначив на мітингу міський голова Віктор Бичков.
Потому траурний кортеж відправився у с. Росоша, там, у сільській церкві, за вбитим воїном священники українських церков о. Степан Шевчук та о. Ярослав Кук відслужили заупокійну Литію.
На цвинтарі відкрив траурний мітинг староста села Юрій Кошалко. Він поіменно назвав загиблих за цілісність і суверенітет України захисників, які загинули . Сьогодні їх вже 13.
Прочитала авторський твір "Реквієм матерям загиблих солдат" односельчанка Галина Василівна Бондар.
Військовий, майор Володимир Чубченко, передав символ української держави-синьо-жовтий прапор , дружині загиблого Олені Петрівні.
Пролунав триразовий салют і Гімн України. Кожен присутній на похороні вважав за потрібне підійти до домовини і ще раз вклонитись у вдячності Воїну.
Віктор Черватюк навіки залишився вірним Присязі, побратимам та Україні. Пам’ять про нього завжди житиме в серцях рідних, друзів та всіх, хто знав і шанував його. Від імені громади висловлюю спічуття родині нашого Воїна -дружині Олені Петрівні, доньці Крістіні , сину Кирилку, сестрі Оксані, всім рідним загиблого, - завершив промову міський голова .
Вічна пам’ять герою!
