ВШАНУВАННЯ ГЕРОЯ У ЛИПОВЕЦЬКОМУ ЛІЦЕЇ 2 В ДЕНЬ РІЧНИЦІ ЙОГО ЗАГИБЕЛІ
Сьогодні у Липовецькому ліцеї №2 відбулась лінійка Пам"яті його випускника, солдата відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 59 ОМБр ім. Якова Гандзюка.,
БОГДАНА АНАТОЛІЙОВИЧА ЗАВАДИНСЬКОГО..
У заході взяли участь родина загиблого Героя, вчительський та учнівський колективи, побратими бійця, родини загиблих у війні земляків, представники Липовецької міської ради, односельчани.
Відкрила лінійку директорка ліцею Людмила Матвієнко.
-На території України продовжують лунати вибухи... Страшні звістки стукають у двері , викликаючи невгамовний біль у серцях рідних воїнів, які віддали свої життя за світле майбутнє України. Вони віддали життя і за нас, і наш святий обов"язок пам"ятати це. Щоденно, о 9.00 вділити 3 хвилини часу, аби вшанувати їх . Будьмо гідними їх пам"яті, - зазначила вона у виступі.
Теплими спогадами про колишнього учня освітнього закладу поділились учителі Богдана Інна Павленко, Олена Ненюкова, його класний керівник Майя Герасименко.
Богдан Завадинський (позивний Тобі) народився 22 липня 2003 року у с. Хороша. Назву рідного села він виправдав, бо ріс хорошою й роботящою дитиною. У чотирнадцятирічному віці, після хвороби, померла його мама. Далі Богдана виховував батько зі старшим братом Дмитром. По закінченні 11 класів , вступив до Державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти №1" за професією маляр-штукатур-облицювальник.
У січні 2023 року, дев"ятнадцятилітній юнак сам приймає рішення і підписує контракт. Їде на навчання до Естонії . Після повернення, в складі військового формування його направляють на Донеччину. Сумлінно Богдан ніс службу на посаді солдата гранатометного взводу, був хоробрим і не боявся дивитися смерті у вічі. Та 16 серпня, при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Невельське Покровського району, наш земляк загинув, навіки залишившись гідним сином громади та України.
На лінійці виступив односелець, однокласник, побратим Богдана Владислав Безух, із яким вони разом йшли захищати Батьківщину і воювали пліч-о пліч .
Як зазначив Владислав, Богдан був справжнім товаришем і врятував життя не одного пораненого бійця, винісши з поля бою. Про його відвагу свідчать нагороди, отримані бійцем за такий короткий час-нагрудні знаки "Захисник Вітчизни", "Учасник бойових дій" та медаль "За мужність" ІІІ ст., якою був нагороджений посмертно.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам"ять полеглого у жорстокій російській війні Героя і поклали квіти до меморіальної дошки Пам"яті.
Слава Герою!
Уклін низький вам, любі, до землі,
За те, що нам дали можливість жити,
За те, що не здалися у вогні,
Навчили Україну нас любити!
