Набрав чинності Закон щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення
17 липня набрав чинності Закон щодо підвищення
відповідальності посадовців за корупційні правопорушення
17 липня набрав чинності Закон № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення».
Нагадаємо, Президент підписав документ 15 липня, а 16 липня його було
опубліковано в газеті «Голос України».
Національне агентство з питань запобігання корупції роз'яснило ключові положення Закону.
Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування
До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об'єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ, у 2025 році, до прикладу, це від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн.). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).
Кримінальна відповідальність за ст. 366-2 Кримінального
кодексу «Декларування недостовірної інформації» наставала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).
Тепер у відповідній статті збільшено порогові значення: за частиною
першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн - 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою - на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).
Закон знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне
збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті
Положення Закону понизили порогове значення кримінальної
відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368-5 КК) до трьох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.
Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії - зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів
Також Закон вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу «Пред'явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.
Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.
Важливо: оскільки в ч. 2 ст. 290 ЦПК зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі - Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону - 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн. Раніше цей поріг становив 1 003 500 грн.
Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників
Закон щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:
- один рік - для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
- до погашення або зняття судимості з особи - для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;
- п'ять років - для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК) у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.
Змінено підслідність кримінальних справ
Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 216 КПК щодо підслідності кримінальних справ - уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро (НАБУ).
Зазначається, що законотворці дослухалися до рекомендацій НАЗК та виключили з тексту законопроєкту положення, які стосувалися обмеження процедури моніторингу способу життя (МСЖ). Закон не змінює строки або порядок проведення МСЖ. Як і раніше, він проводиться відповідно до Закону «Про запобігання корупції» та підзаконних актів без змін.
Реєстр порушників: як він працює, хто в нього потрапляє і які зміни вносить новий закон
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр порушників) — це портал, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб України, які вчинили корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, починаючи з 2012 року. 15 липня Президент України підписав Закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, яким відтепер перебування посадовців у Реєстрі корупціонерів буде обмежене строками. 16 липня закон опубліковано, він набуває чинності 17 липня.
Що таке Реєстр порушників
Реєстр порушників — це інструмент Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) для перевірки інформації про осіб, які претендують на посади з підвищеним корупційним ризиком. Разом з тим реєстр може допомогти в аналізі ризиків у різних сферах суспільного життя, зокрема при перевірці надійності контрагентів, що здійснюється державними органами, бізнесом, громадськими організаціями. Тут міститься інформація про фізичних осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких судом застосовано кримінально-правові заходи через вчинення корупційних правопорушень.
НАЗК постійно оновлює дані в Реєстрі порушників. Основним джерелом інформації для цього є Єдиний державний реєстр судових рішень. Коли особа притягається до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, Державна судова адміністрація передає НАЗК електронні копії судових рішень, що набрали законної сили. Для цього нещодавно було запроваджено автоматизований канал обміну даними між відповідними реєстрами. У разі накладення на публічну особу дисциплінарного стягнення, обов'язок надання інформації до Реєстру порушників покладається безпосередньо на орган, який його наклав.
За які порушення потрапляють в Реєстр порушників
В Реєстрі порушників міститься понад 55 тисяч записів, більшість з яких стосуються адміністративних порушень.
До адміністративних правопорушень, через які відомості про особу можуть потрапити до Реєстру, належать, наприклад, неповідомлення про конфлікт інтересів, порушення правил щодо отримання подарунків тощо. А найпоширенішим з них є несвоєчасне подання декларації. Такі правопорушення, зазвичай, караються невеликим штрафом, проте навіть після його сплати дані службовця опиняються в Реєстрі нарівні з тими, кого засуджено за тяжкі кримінальні злочини, пов’язані з корупцією: за отримання хабара, підкуп, привласнення або розтрату майна, зловживання службовим становищем, підробку документів і печаток тощо.
На відміну від адміністративних, дисциплінарні порушення не передбачають штрафів, але можуть тягнути за собою стягнення від оголошення догани чи звільнення. Проте відомості про людину, яка була покарана за вчинення дисциплінарного правопорушення, можуть внести до Реєстру навіть без рішення суду — достатньо наказу роботодавця.
Які наслідки тягне за собою внесення відомостей про особу до Реєстру
порушників
Крім того, що особа, яка потрапила до Реєстру, отримує клеймо “корупціонера”, вона може зіштовхнутися й з репутаційними втратами. Наприклад, хоча факт наявності запису в Реєстрі не завжди блокує можливість працевлаштування, рішення про прийняття на роботу залишається за роботодавцем: він розуміє, що може бути підданий критиці за прийняття людини з корупційним "шлейфом".
Під час конкурсів на посади або відбори до наглядових рад наявність відомостей в Реєстрі порушників може стати вирішальним аргументом не на користь кандидата, навіть при наявності чудових професійних якостей.
Що стосується юридичних осіб, Закон України «Про публічні закупівлі» зобов’язує замовника відмовити в участі в тендері, якщо учасник перебуває в Реєстрі порушників.
Також існують законодавчі обмеження: особа, притягнута судом до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, не може бути призначена на держслужбу протягом трьох років. Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, суд може заборонити обіймати певні посади на певний строк.
До ухвалення закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», відомості з Реєстру можна було вилучити лише на підставі:
- ухвали суду про скасування вироку;
- винесення виправдувального вироку;
- поновлення строку на апеляцію;
- скасування постанови про адміністративне стягнення;
- скасування розпорядчого документа про дисциплінарне
- стягнення;
Також була передбачена можливість виключення з Реєстру інформації про осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та перебували/перебувають у складі сил безпеки та оборони України. В решті випадків дані особи залишалися в Реєстрі порушників назавжди.
Які терміни перебування в Реєстрі порушників встановлює новий закон
Тепер зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування даних в Реєстрі порушників:
- протягом одного року — для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень або накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
- до погашення або зняття судимості з особи — для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;
- протягом п'яти років — для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Після завершення визначених строків відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.
Нагадаємо, даний Закон також підвищив поріг для адміністративної і кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті, змінює пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів тощо.
