"ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! ВІРТЕ!"
Є у м. Липовець вулиця Владислава Стадніка , а на ній-будинок серед троянд. Тут живуть рідні Героя- бабуся і дідусь, у вихідні приїздить мама.
Коли заходиш на подвір"я, справа від стежки стоїть пасіка. Заклопотані бджілки несуть квітковий пилок до вуликів і уваги на вас не звертають. 
Це володіння дідуся. Анатолій Анатолійович Пасічник-справжній пасічник у кількох поколіннях і гідно продовжує справу своїх прадідів.
Далі ж, зліва від стежини, ростуть троянди, саме розпочали масово квітнути-очей не відвести. Зараз їх близько 150 кущів, коли розпочинала Зоя Іванівна ними займатись-допомагав Влад. Кожен раз із поїздки привозив бабусі новий вид квітів, про який вона мріяла ...
Так і живуть дідусь із бабусею, підтримуючи і допомагаючи один одному, тільки без улюбленого онука...
Їх онук, Владислав Стаднік у свої неповні 25 літ загинув як Герой, залишаючись вірним Присязі, боронячи рідну Україну.
-ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, ВІРТЕ! ,- з цими словами заходив Владислав у села Київщини, Чернігівщини, визволяючи їх із побратимами від ворога. З цими словами піднявся до Небесного Легіону Захисників України. Їй він віддав своє коротке життя, і честь, і славу...
Ще в березні 2016 року розпочалась його фронтова дорога, що була довжиною в шість років.
За два тижні до початку повномасштабної війни був направлений до Львівського інституту сухопутних військ для підвищення кваліфікації і присвоєння чергового звання. Тут війна застала Владислава .
За таких обставин, із-за неможливості повернутися у військову частину, Владислав за власною волею разом із друзями, виїхав до Київа.
У Києві був зарахований до батальйону «Братство» — український християнський добровольчий підрозділ спеціального призначення ГУР МО, створений 24 лютого 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну і був призначений командиром роти. Стояв на захисті ародрому "Бориспіль".
Під час боїв на Київщині батальйон брав активну участь у Баришівському напрямку оборони, зокрема, у звільненні сіл Лук'янівка, Рудницьке, Нова Басань, Перемога...Тут його пам"ятають до цього часу. У своїх спогадах у книзі "Вісник 2022" зустріч із Владиславом описала секретар Баришівської ради Надія Слухай. Жінка тримає зв"язок із мамою Влада, Світланою по цей час,
Маючи мирну професію, Влад тричі продовжував контракт на службі у Збройних Силах України. За шість років він пережив пекло не одного бою - п'ять ротацій.
За цей час виріс професійно - починав солдатом, став сержантом, згодом старшим сержантом і командував взводом. Не дивлячись на молодий вік, він був мудрим і перспективним командиром,- таким його запам»ятали бійці, які сміливо ішли з ним у бій. Він дбав про кожного з них, бо знав - найдорожче у цьому світі життя.
За військову звитягу має 4 нагороди, із них 2 відзнаки Президента України, які отримав за мужність і відвагу.
В бою під н.п.Попасна на Донеччині був важко поранений . Помер у шпиталі 05 травня 2022 року.
Осиротіла мама Світлана, втративши єдиного сина, донечка Софійка, яка бачить татка тільки на фото, бабуся з дідусем, які його виростили...
Бабуся ще досі поглядає у вікно на фіртку, в очікуванні внука...
Ці квіти, що вирощує сім"я, - для Владислава. Через день подружжя провідує могилку внука, кожен раз привозять свіжозрізані троянди. Хоча і тут вони квітують, висаджені кілька років тому.
У понеділок , 16 червня, день народження Владислава Стадніка, нашого липовчанина, який загинув у боротьбі за волю й незалежність України. До Липовця приїде його друг Микола Кучерявий, із яким вони навчалися, який неодноразово йому допомагав волонтерською діяльністю на Київщині, За його ініціативи, в знак пам"яті про Владислава Стадніка, у міському будинку культури відбудеться благодійний концерт українського співака етно стилю, відомого колоритним народним стилем творчості і слідуванням козацьким традиціям КОЗАК SIROMAHA
Своєю любов"ю до Батьківщини і патріотизмом наш земляк написав нову сторінку в історії України
Ми дякуємо! Ми пишаємося Героєм!
Назавжди в наших серцях...
