ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ НА ЧЕСТЬ ГЕРОЯ ГРИГОРІЯ КУЧЕРА
У Зозові , на фасаді ліцею, відкрили Пам"ятний знак на честь односельчанина Григорія Васильовича Кучера , Героя, загиблого у російській війні за Україну .
На лінійку Пам"яті запросили родину, односельчан, представників влади та однокласників Григорія.
Меморіальну дошку відкрили мама полеглого Захисника Євгенія Миколаївна та сестра Алла.
... Як шкода тих, кого забрали небеса, кого війна в безсметні списки записала. Хай згасла свічка, але пам"ять не згаса, бо нас життям від смерті захищали...
На лінійці Пам"яті тримали слово священник церкви Іоанна Богослова о. Роман Гудз, секретар виконкому міської ради Ольга Русецька, директорка ліцею Ольга Побережець, староста села Наталія Некрут.
Григорій був четвертою дитиною у сім"ї, де виховували восьмеро діток. Працелюбний, добрий він був особливою людиною-люблячим сином , шанобливим учнем, патріотичним солдатом, турботливим батьком.
По закінченні 9 класів сільської школи, у Зозівському професійному ліцеї здобув професію, яку любив. Відслужив строкову військову службу. Мама його, за той час поки він служив, отримала ряд подяк за бездоганну, сумлінну службу Григорія.
Прийшов з армії, одружився, працював у місцевому господарстві механізатором.
Любив рідне село, свою землю..
Коли ворог віроломно напав на Україну, одразу ж з"явився до ТЦК. З того часу мама щовечора чекала звісточки від сина.
Захищав свій дім, волю й незалежність України на Херсонському напрямку.
Був поранений , але після реабілітації, стрілець-снайпер 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу повернувся до побратимів.
20 березня 2024 року, земний шлях Григорія Васильовича трагічно закінчився. Того вечора Євгенія Миколаївна не отримала звісточки від сина...
Виконуючи бойове завдання, воїн героїчно загинув в одному із боїв біля н.п. Зміївка, що на Херсонщині.
Поховали Героя у рідному селі Зозів.
Сьогодні о. Роман Гудз відслужив заупокійну панахиду та освятив мармуровий Пам"ятний знак на фасаді ліцею. Присутні поклали квіти до меморіальної дошки, схилили голови перед світлою пам"яттю воїна-Героя .
-Ідучи до школи, зупиніться, згадайте наших Героїв і те, якою ціною вони заплатили за мир, за те, щоб ви навчалися і здійснили свої мрії, -звернувся до дітей о. Роман.
Слава Герою!
Світла пам"ять!
Його ім"я завжди буде в нашій пам"яті, житиме у наших серцях.
