ВОЛОНТЕРИ ЛИПОВЕЧЧИНИ ТРИМАЮТЬ СТРІЙ!
1052-й день незламності.
Продовжуємо підсилювати наших воїнів
Волонтерський рух тримає стрій.
З початку 2023 року Олеся Муравська стала на нелегкий шлях волонтерства. Ніколи і гадки не мала, що доля так розпорядиться, адже працювала у селі Лукашова директором будинку культури.
Війна внесла свої корективи і в її розмірене життя.
Її чоловік , Леонід Муравський, у березні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ.
З того часу кожен виїзд в зону дій - це можливість побачитись з чоловіком, підтримати його. Пані Олеся, як працівник культури, входить до складу ВГ «Разом ми сила». У сільському будинку культури організувала активних жінок на плетіння захисних сіток. Часто допомагають дівчатам староста села Лариса Вінничук з діловодом Світланою Скалацькою. Всі працюють на фронт, адже мета у всіх одна-прогнати ворога з української землі.
У 2023 році, коли військовому формуванню в лавах якого служить чоловік, був потрібен автомобіль, вона познайомилась із волонтерами з м. Гнівань. Не роздумуючи, приєдналась до руху Християнського Об»єднання волонтерів. Тоді, об»днавшись, ВГ «Разом ми сила» і Християнське об»єднання волонтерів, придбали для бійців необхідний автомобіль.
У минулу суботу пані Олеся вчергове взяла участь у поїздці на фронт разом з Оленою Мамедяровою, представником волонтерів м. Гнівань, і Олександром Онищуком, головою Фонду «Серце нескорених». Їх маршрут проліг через відомі усім українцям міста Славута , Чугуїв, Ізюм, Лиман, Слав»янськ, Краматорськ, Покровськ, Добропілля, Павлоград, Іскра (межа між Запорізькою та Донецькою областями). У м. Лиман побачилась із чоловіком, зустріч була недовгою, всього кілька хвилин, але серцю стало легше.
Позашляховиком і бусом везли бійцям замовлення-генератори, акумулятори, бушлати, захисні сітки, шкарпетки, речі першої необхідності, продукти харчування… Серед усього цього, як промінчик недавніх свят, новорічні подаруночки для бійців.
Але найвагомішим серед усього , був автомобіль для комбата 63 ОМБр, який особисто доставила пані Олеся.
Бійці радо зустрічали гостей, намагалися нагодувати, напоїти чаєм, погомоніти. Для кожного з них - це віконечко у інший світ, де є дім, сім»я, затишок; світ за який вони боряться , ризикуючи власним життям.
Кілька разів , розповідаючи свої враження від цієї поїздки, пані Олеся зупинялась, її очі були зволожені.
Хіба можна забути хвилюючі зустрічі, щемливі розставання і слова, які вселяють віру, «СлаваУкраїні!»
Окрім своїх партнерів, пані Олени та пана Олександра, хоче подякувати сільським громадам м. Славути за оперативність в приготуванні продуктових пакунків, інших передач та посилок.
Особливо вдячна за паливо для поїздки, системну підтримку землякам Олексію Гребенюку та Василю Вінничуку, за велику кількість шкарпеток для військових , теплих і легких, Олені Рєзнік.
Щирі слова вдячності з м.Покровськ привезла Липовецьким та Лукашівським Павучкам за маскувальні сітки.
Вдячні бійці передали у сільський клуб с. Лукашова прапор 63 ОМБр та 35 окремої бригади морської піхоти , 107 реактивної артилерійської бригад зі своїми підписами, різні військові трофеї. На згадку про зустріч робили світлини, зворушені - розставались.
Щиро дякуємо військовим за мужність, відданість та невтомну боротьбу за нашу свободу. Ви — наша сила, наша гордість і наш захист!
Слава УКРАЇНІ!
