З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ,МІСТО!
Шановні Липівчани!
Найвірогідніше походження назви міста Липовець пов’язане з розташуванням в його центральній частині збірного пункту татарських орд, відомих під назвою Липани або липки. Перша письмова згадка про Липовець (Айсин-на-Собі) датована 1545 роком.
Розквіт міста припадає на першу половину 17 століття, коли ним володів найбільший український магнат на той час Януш Острозький. У 1606 році місто отримало Магдебурзьке право (на 20 років раніше м. Вінниці). За часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького під стінами Липовецького замку козацьке військо нанесло поразку ударним силам поляків, внаслідок чого був звільнений з облоги у місті Вінниця гетьман Іван Богун.
На місці битви з поляками встановлено Пам»ятний знак .
У 1653 році місто спалив Степан Чернецький , який перетворив Поділля на руїну. Згодом , Липовець відродився у статусі сільського населеного пункту .
Відродження м. Липовець було пов’язане з графом Лукашем Струтинським, який став першим дідичем, що тут оселився. Він добився відновлення Липовцю статусу міста.
Після другого поділу Польщі місто відійшло до росії і з 1795 року стало повітовим містом Київської губернії і йому високим імператорським указом був присвоєний герб у вигляді срібного бика на червоному тлі.
Липовецький повіт включав в себе 310 населених пунктів, мав 2891 км² площі та 211,8 тисяч жителів і простягся від Очеретні до Умані.
У 1818 році тут споруджується церква у якій пізніше розпочав свою церковну кар»єру митрополит УАПЦ Василь Липківський.
У радянські часи, із 1923 року Липовець — районний центр Бердичівського округу, пізніше Вінницької області. У цьому ж році Липовець втратив статус міста, коли більшовики ліквідували повіти і створили райони. .Липовецький район отримав свій центр у статусі селища міського типу Липовець.
Під час ІІ світової війни місто було окуповане німецькими військами. У липні 1941 року під містом частини 12 Армії нанесли контрудар і розгромили Словацьку мотобригаду. За роки 2-ої світової тут діяло Гетто, куди насильно нацисти зганяли євреїв.
За роки окупації близько 2 тисяч громадян різної національності було розстріляно.
У березні 1944 року Липовець був звільнений. На місцях масових поховань євреїв і словаків встановлено й відкрито два меморіали.
Після визволення від фашистів у Липовці проживало 452 жителі. Та, не зважаючи на великі руйнування , посуху 1946 року, місто розвивалося.
У часи незалежності України Липовцю відновлено статус міста (13 вересня 2001 року). Після проведеної адміністративної реформи у 2020 році воно стало центром Липовецької міської територіальної громади, до складу якої увійшли 16 колишніх сільських рад.
Дорогі липівчани, прийміть щирі вітання з нагоди 23 річниці відновлення Липовцю статусу міста!
У цей день і почуття наші особливі-це любов до рідної землі, до малої Батьківщини, це усвідомлення самобутньої історії і культури, це єдність і згуртованість наших дій, спрямованих на довгоочікувану Перемогу.
Велика вдячність кожному, хто трудиться на благо нашого міста, громади.
Нехай мир і добробут панують у кожній родині, а любов до рідного краю надихає на нові звершення!
Неймовірно вдячний незламним захисникам за кожен світанок, кожен прийдешній день, що дарує можливість жити, працювати та мріяти.
Світла пам’ять землякам, які стали у ряди Небесного війська та продовжують захищати нас з небес.
Віримо в Україну та її Перемогу! Впевнений, що невдовзі святкуватимемо день народження нашого Липовця у мирній, вільній і незалежній Україні!
З днем народження, місто!
З повагою міський голова Віктор Бичков
