ЛИПОВЕЧЧИНА ЗУСТРІЛА ГІДНОГО СИНА МУЗИКУ ДМИТРА
У бою з ворогом загинув МУЗИКА ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ, гідний син Липовецької громади, мешканець с. Попівка.
Йому навіки 31. Свій останній бій прийняв поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району на Донеччині.
Народився у с. Ковалівка на Миколаївщині 30.06.1993року .
У дворічному віці разом із мамою переїхав до с. Попівка Липовецького району. В цьому селі пройшло його дитинство - пішов у сільський садочок, згодом до школи. По її закінченні обрав собі робітничу професію тракториста-машиніста і закінчив Вороновицьке професійно-технічне училище.
Трудову діяльність розпочав у Бершадському районі, згодом повернувся у рідне село і працював у місцевому господарстві, по тому у ПрАТ «Зернопродукт МХП».
-Наш земляк ще у 2017 році добровольцем став на захист України, - зазначив міський голова Віктор Бичков. В зоні АТО у окопах, жорстоких боях і втратах пройшли три роки його молодого життя. У липні 2020 року був демобілізований. За мужність і героїзм проявлені в боях, був відзначений нагородами, серед яких медаль «Ветеран війни».
Після повернення до мирного життя, працював на будівельних роботах у Чехії, хотів підтримати сім»ю.
Коли ворог розпочав широкомасштабне вторгнення , повернувся в Україну і знову добровольцем з»явився до ТЦК.
У складі 59 ОМБр ім. Якова Гандзюка воював за Україну у найгарячіших точках-Херсон, Бахмут, Авдіївка...Ми, не буваючи там, можемо собі уявити, що він переніс.
Працелюб, відповідальний, чесний, справжній друг, привітний і завжди усміхнений, повний сил і енергії, мужній і незламний…Таким Дмитро закарбувався у пам’яті односельчан і побратимів. Мав наснагу, сили переборювати життєві труднощі.
Коли рік тому, ворог розбив позиції, перемістився разом із побратимами до найближчого населеного пункту і оселився у будинку майбутньої дружини. Там познайомився із дівчиною, створив сім»ю. Спільно мріяли про дітей. На жаль, жорстока війна перекреслила їх плани.
У ніч на 02 липня головний сержант - командир машини взводу спостереження розвідувальної роти 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка
Дмитро Олександрович Музика , виявивши стійкість і мужність , віддав життя за незалежність, цілісніть і єдність України, за наше з вами майбутнє.
Щирі співчуття матері Світлані Михайлівні, батькові Олександру Вікторовичу, вітчиму Михайлу Михайловичу, дружині Марині Василівні Музиці та сестрі Антоніні. Сумуємо разом з вами, розділяємо ваше горе втрати.
На траурному мітингу до громади звернувся капітан Артем Вітюк, який добре знає кожного з ким іде в бій.
-Війна забирає найкращих і Музика Дмитро – яскравий прилад цього . Він мав золоті руки,був справжнім фахівцем своєї справи, на нього можна було покластися в будь-яку хвилину, із неможливого він знав як зробити можливе, чи знайти вихід.
Смерть воїна не була героїчною. Але те, як він жив – це справжній приклад героїзму. Навіть у часі війни Дмитро створив сім»ю, планував майбутнє, він вмів насолоджуватися життям, він боровся за Україну, робив усе можливе аби війна якнайшвидше закінчилася.
Хочу щоб кожен з вас це цінував і пам»ятав Героя.
Зібравшись із силами, зворушливо говорила про свого чоловіка дружина, Марина Василівна. Вона часто йому повторювала, що пишається ним. Не тому, що він військовий, а тому, що він справжній Чоловік, Захисник, з ним вона була впевненою у завтрішньому дні.
Це важка втрата для молодої жінки.
Заупокійну Литію правили священники українських церков Липовеччини.
Чин поховання відбудеться завтра у місті, де народився Дмитро Музика, там , де закопаний його пуп, на Миколаївщині. Світла пам»ять нашому захиснику!
Шануймо пам'ять усіх українців, які присвятили і поклали своє життя у боротьбі за свободу нашої країни, за її честь та гідність, за її незалежність та право стати європейською державою!
