ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ НА ЧЕСТЬ НАШОГО ГЕРОЯ ЮРІЯ МИГУНА
ЙОМУ НАЗАВЖДИ 29 ЛІТ...
Холодний смуток душу охопив,
дощем заплпкав. Свічка догорає...
Він не дожив, недокохав, недолюбив
Та праведна душа не помирає.
На фасаді Білозерівської загальноосвітньої школи у дні державних свят-Дня Захисників України, дня вчителя відкрили меморіальну дошку Герою, випускнику і вчителю цієї школи, Захиснику і нашому Герою - ЮРІЮ ПАВЛОВИЧУ МИГУНУ
Він прожив зовсім коротке, але свідоме життя справжнього чоловіка та патріота. Недолюбив, недокохав, не здійснив всіх мрій, але, як справжній патріот своєї землі, не став осторонь подій, які відбуваються на Сході нашої країни. За нас він віддав найдорожче – своє молоде життя.
На лінійку пам"яті були запрошені батьки Героя Павло Петрович та Світлана Михайлівна Мигуни, міський голова Віктор Бичков із заступниками та секретарями виконкому і ради, начальник відділу освіти, старости навколишніх сіл, перша вчителька Юрія Мигуна, класний керівник, побратими, однокласники .
Свій виступ Віктор Бичков розпочав із поеми українського класика Івана Котляревського
-Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак...
Позивний нашого Героя " Еней". У війську просто так позивних не дають, вони вбирають в себе всі риси характеру Воїна. Беззаперечно, що Юрій , не дивлячись на свій зовсім молодий вік, був справжнім патріотом України, справжній Козак, який з початком ворожої агресії став на захист України. Молодий хлопець був світлою людиною і обрав собі мирну професію. Оскільки народився у вчительській сім»ї став учителем. Причому справжнім учителем, бо одразу завоював повагу у дітей , організувавши футбольну команду. Був всебічно розвиненим-захоплювався не тільки спортом, а й фотографією, любив свій край, і це все намагався прищепити дітям.
Життя обірвалось раптово.
Нажаль , війна не вибирає. 14 червня при виконанні бойового завдання, поблизу н.п. Старомайорське Донецької області, Юрій Павлович Мигун загинув. Сім»я втратила єдиного сина, надію і опору, школярі - свого кумира, однокласники – свого товариша.
Батькам низький уклін і вдячність за гідне виховання сина. Впевнений, що він віддав своє життя недаремно, аби ось ці діти мали можливість жити і рости у своєму рідному селі, вчитися у світлих класах , відвідувати гуртки, щоб дитинство їх було щасливим. Життєлюб і щира людина- він віддав себе Україні до останньогоо подиху.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Героя
Сили та витримки батькам,
Теплими спогадами про свого сина Юрка поділились батьки. , перша вчителька, класний керівник, однокласниця Олена, дівчинка, яку Юрій , як випускник школи , повів у перший клас, директор школи у якій навчався Юрій, і в яку згодом прийшов учителювати, учителька історії…
Як сказав директор школи Володимир Тарахта: "Вибираючи між життям і Україною, Юрій обрав Україну."
Під час їх спогадів на екрані транслювались світлини, на яких Юрій був щасливим. Від віку дошкільняти-до мужнього Захисника України. Ось такого життєлюба, патріота, вчителя з великої літери втратила громада.
Відповідно до Указу Президента України від 18 травня 2023р, за зразкове виконання військового обов'язку, виконання спеціальних завдань щодо забезпечення державної безпеки України наш земляк, гідний син Липовецької громади, Юрій Павлович Мигун нагороджений медаллю "За військову службу Україні"( посмертно)
Право відкрити меморіальну дошку було надане батькам Світлані Михайлівні та Павлу Петровичу. Всі учасники лінійки принесли живі квіти, які поклали на столик біля пам»ятного знаку.
Світлу пам"ять Воїна вшанували хвилиною мовчання.
Віднині , при вході до школи зустрічає і дивиться на всіх усміхнений Воїн Юрій Павлович Мигун,
ніби говорить «Все буде Україна!»
