У ІІ етапі мовно-літературного конкуру учнівської молоді імені Тараса Шевченка    ,    який проходив 18 листопада 2022 року, взяли участь понад 50 учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти територіальної громади. Уже 13-ий рік поспіль школярі беруть участь у Всеукраїнському заході, стають його призерами. Та цьогоріч на долю дітей випало пізнати, що таке неспровокована війна у рідній країні, і переконатися, що ми - прадавня нація сильних духом і незламних у вірі в перемогу України. Тож безсмертні твори поета нині по-особливому відгукуються та запалюють українську ідентичність в дитячих серцях. Співставляючи свої думки і сподівання із Кобзаревими, учнівська молодь навчається цінувати минуле свого народу, підбирає влучні вислови, мріє, а найліпше – вправно удосконалює знання рідної мови.

21 листопада 2022 року учителі української мови та літератури у складі предметного журі спільно з працівниками комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» обговорювали зміст конкурсних завдань, критерії оцінювання учнівських робіт, здійснювали перевірку, визначали переможців та претендентів для участі в обласному етапі. Крім того з колегами проведено методичні діалоги щодо застосування освітніх новацій, можливостей удосконалення предметних компетентностей учнів, визначалися питання для спільного вирішення у професійній спільноті учителів словесності. Адже є розуміння, що учитель, який вдосконалює власну професійність, навчає успішних учнів. А в дитячих творчих одкровеннях нині звучить стільки сподівань на щасливе життя у вільній країні!

Діалог сучасника з Т.Г.Шевченком

- Здоров, друже-козаче. Знову наша Україна плаче?

- Так, Кобзарю, знову наша Україна сльозами умилась. Ворог наступає.

- Знаю… «…страшно впасти у кайдани, умирать в неволі! А ще гірше – спати, спати…».

- Що ж робити українцям, Великий поете?

- Встане Україна й розвіє тьму неволі, світ правди засвітить!

- Скажи, поете, чи бачить нам майбутнє світле?

- Бачить, якщо буде цілісність в країні!

- О, поете, що буде з ворогом нашим спільним?

- Умиється своєю кров’ю, як буде злого хотіти.

- Скільки ж ти, Кобзарю, муки перетерпів задля рідненької неньки?

- Задля вільної країни і тіло віддати не шкода.

- Дякую тобі, легендо, за слово потішне.

( З творчої роботи Михайла ПОЄДИНКА, учня 10 класу Липовецького ліцею №1

ім. В.Липківського, учасника ІІ етапу ХІІІ Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу учнівської молоді імені Тараса Шевченка).

КУ «ЦПРПП»