Пошук

СЛОВА ЗАГУБИЛИСЯ В СЛЬОЗАХ...

Дата: 16.08.2022 16:16
Кількість переглядів: 319

Слова загубилися в сльозах....

Наш випускник, рідний брат Героя Вишневого Мирослава, Богдан загинув 12 серпня при виконанні бойового завдання, захищаючи Херсонщину.

Добрий, з гарячим серцем, у перші дні війни пішов добровольцем до військкомату. Друзям казав, що повернеться як тільки закінчиться війна. Не судилося....

В голові сотні запитань. Чому? За що на долю такого юного покоління випали важкі випробування? Душа особливо болить за дітьми, які росли в тебе на очах. Рідні брати, соколики, тепер Ангели Небесного війська, які оберігатимуть нас з небес. При народженні батьки дали гарні, мирні імена Богдан та Мирослав, а така важка доля...

Народився Вишневий Богдан Миколайович 4 квітня 2001 року. З 2007 року навчався в Скитківській школі, яку закінчив 2016 року. Він завжди був усміхненим, щирим, готовим прийти на допомогу та підставити своє мужнє плече. Дякуємо за твою сміливість, мужність, чуйність. Чи думали ми, коли на випускному говорили, що ви, як журавлики, відлітаєте зі своїх гніздечок і вирушаєте в самостійне життя, що покинете нас назавжди?

Після закінчення школи Богдан навчався у Вінницькому художньому училищі. З яким захватом він показував свої перші вироби з металу! Здобув мирну, робітничу професію, йому б жити, працювати, кохати....

В 2019-2021 роках проходив строкову службу. Після служби працював в рідному селі. А потім війна...

Коли загинув брат, казав, що має тепер жити за нього і за себе. Ні! Клята війна зробила свою справу. Зовсім недавно 21 липня Богдан приїздив додому, одружився, ще не було навіть з юною дружиною медового місяця, а тепер назавжди йому 21 рік.

Немає слів, щоб висловити свою тугу і скорботу. Неймовірно важко пережити таку втрату бабусі, батькам, дружині, рідним, особливо вдруге, бо найжахливіше в житті - хоронити свою дитину. Щирі співчуття від імені усієї школи, громади.

Прощавай, Богдане, наш Герою... Дякуємо тобі за те, що захищав нас. Світла і вічна пам'ять тобі !!! Герої не вмирають, вони просто перестають бути поряд, але назавжди залишаються в наших серцях...

З болем і сумом директор твоєї рідної школи

Тетяна МелінчукФото без описуФото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь