НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДНИК ЯСЕНЕВА СМАРАГДОВА ВУЗЬКОЗЛАТКА
Ясенева смарагдова вузькозлатка - Agrilus planipennis Fair.) (код ЄОКЗР: AGRLPL), входить до переліку шкідливих організмів ЄОКЗР A2, рекомендованих для регулювання. Жуки - ксилофаги заселяють здорові дерева, а також дерева без зовнішніх ознак послаблення. Регульований шкідливий організм, внесений до переліку А-1, як відсутній на території України. Основні його рослини – живителі всі види роду ясеня (Fraxinus L.), а також може пошкоджувати види дерев роду горіха (Juglans spp.), в`яза (Ulmus spp.), лапини (Pterocarya spp. ); за різними даними також може пошкоджувати інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен та інші.
Agrilus planipennis Fair. походить із Східної Азії звідки поширився до Північної Америки, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський та Хабаровський край).
Життєвий цикл розвитку
Кожна самка може відкласти від 30 до 90 яєць окремо на поверхню і в тріщини та щілини кори стовбурів, також на нижню частину гілок, утворюючи захисний щиток. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки.
Личинка напівпрозора із світлим жовтуватим забарвленням; заглиблюється в кору і досягає камбіального шару; харчується лубом та заболонню протягом всього літа.
Личинкові ходи мають вигнуту форму, спіралевидні, заповнені буровим борошном, і міру зростання личинки розширюються.
Довжина дорослої личинки 26 -32 мм.
Перетворення на лялечку в кінці квітня- травні, іноді пізніше;
ІМАГО: довжина тіла дорослих жуків сягає від 7,5 до 15,0 мм, Жук смарагдово-зелений із золотавим, бронзово-жовтуватим або фіолетовим блискучим відтінком. Літ жуків може тривати з середини травня до кінця липня або навіть до початку серпня.
У теплу сонячну погоду вони найбільш активні та можуть перелітати на відстань до 1 км. А в більш прохолодні дні, а також уночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.
Шкодочинність
Великі дерева Agrilus planipennis Fair. здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення. При високій щільності заселення дерево може загинути навіть на другий рік.
Жуки живляться листям у кронах дерев. Заселені шкідником дерева, зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє, на стовбурі з`являються тріщини і здуття, проростають вторинні пагони.
Виявлення та фітосанітарні заходи:
При ввезенні на територію України деревини та виробів з неї (в т.ч. пакувальна дерев’яна тара) підлягають карантинному огляду на наявність шкідників
Проведення обстежень візуально та з використанням феромонних пасток
З метою виявлення і моніторингу регульованих шкідливих організмів, проводяться обстеження лісових насаджень за допомогою феромонних пасток.
Феромонна пастка - це бар`єрна пастка з диспенсером синтетичного феромону, що приваблює і відловлює комах. Вона є цілком безпечною, для людей та навколишнього середовища і застосовується для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника.
Такий метод обстеження дозволяє виявляти регульовані шкідливі організми та проводити фітосанітарний моніторинг також інших шкідників.
Регіональний стандарт з фітосанітарних заходів РМ 9/14 (1) (ЄОЗР) «національна система фітосанітарного контролю для Agrilus planipennis» описує процедури офіційного контролю з метою локалізації вогнищ Agrilus planipennis і включає
моніторинг – нагляд за присутністю A. planipennis в країні або зоні, щозазвичай грунтується на обстеженнях на виявлення;
- ліквідація A. planipennis;
- локалізація і стримування A. Planipennis включає наступне: інтенсивне обстеження з метою визначення меж зараженої зони; знищення заражених дерев; заборона на переміщення необробленої деревини ясена(в тому числі дров і тріски), виробів з необробленої деревини ясена і садивного матеріалу ясена із зараженої зони в іншу частину регульованої зони та за її межі; біологічні або хімічні заходи боротьби.
Управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій
