29 вересня – Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру
Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади.
Трагедія стала символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.
Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації Києва.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” (“велика акція”, від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою.
