Повитиця польова - небезпечна рослина-паразит
Серйозною проблемою для аграріїв є бур’яни, які забирають значну частину мінеральних та органічних поживних речовин, а також доступну для культурних рослин вологу і в такий спосіб різко знижують урожайність рослин та родючість ґрунту. Культурні рослини слабо конкурують з бур’янами. У ранній період розвитку рослини «планують» свій майбутній урожай, і якщо в цей час вони вже змушені конкурувати з бур’янами, закладається незворотна програма зменшення врожаю. Також існують такі види бур’янів, які не забирають поживних речовин з ґрунту, а живляться соком рослин, чим суттєво знижують їх врожайність, а іноді навіть спричиняють їх загибель.Одним із таких небезпечних бур’янів є повитиця.
Отже, що ми знаємо про повитицю. І чи дійсно вона така небезпечна?
Повитиця польова - злісний бур’ян – паразит, який засмічує посіви багаторічних, однорічних трав, городні культури, сади та виноградники. Суцільна маса повитиці у вигляді густого войлоку тонких стебел спричиняє повне відмирання культурних рослин і втрату врожаю, особливо уражує посіви люцерни, моркви, картоплі, томатів, петрушки, цибулі.
Уражені повитицею рослини неможливо врятувати, тому вони підлягають знищенню. На повитиці проходить розвиток довгоносиків, попелиць, які переносять такі віруси як мозаїка буряків, томатів, жовтуха айстр. Цей бур’ян отруйний для худоби через вміст алкалоїдів, особливо для коней і може викликати важкі хронічні захворювання до летальних випадків. Перебуваючи в грунті насіння повитиці зберігає схожість до десяти років і не гине при проходженні через шлунково-кишковий тракт тварин. Заходи боротьби з повитицею в основному профілактичні, це насамперед передпосівна обробка насіння. Очистити посівний матеріал від бур’яна можна феромонним порошком.
В районах масового розповсюдження повитиць в ґрунті накопичуються великі запаси насіння. Тому, особливу увагу слід приділяти заходам, спрямованим на виснаження цих запасів і недопущення повторного засмічення ними ґрунту та урожаю культур.
Ефективним засобом боротьби є дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються, або слабо уражуються повитицею – зернових, соняшника, коноплі, гарбузових, а також застосування пару. Обробіток пару слід починати з осінньої безвідвальної оранки і подальший пошаровий обробіток ґрунту.
Весною перед посівом слід провести 2-3 культивації. Догляд за посівами необхідно починати з боронування до появи сходів і після. Протягом вегетації слід проводити міжрядні обробки і знищувати окремі уражені повитицею рослини.
Вогнища уражених посівів необхідно викошувати з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну. Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. Вогнище необхідно утримувати в стані чорного пару, або обробляти гербіцидами. В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння.
Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати механічним шляхом випалювання, або хімічним методом.
Перед збиранням урожаю культурних рослин вогнища заражені повитицею необхідно скошувати і збирати окремо. Зберігати засмічений урожай необхідно окремо від чистого.
Державний фітосанітарний інспектор
Тетяна МЕДОВЩУК
