Рішення сесії міської ради №2745 «Про затвердження звіту про стан впровадження гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі Липовецької територіальної громади за 2025 рік»

Кількість переглядів: 10

ЛИПОВЕЦЬКА МІСЬКА РАДА
ВІННИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 2745
 

Про затвердження звіту про стан впровадження гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі Липовецької територіальної громади за 2025 рік

Відповідно до статті 24 Конституції України, пункту 42 частини першої статті 2, пункту 6 частини першої статті 7, частин п’ятої, десятої статті 20 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», рішення 97 сесії Липовецької міської ради 8 скликання від 20 листопада 2025 року № 2494 «Про затвердження Порядку здійснення гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади», враховуючи клопотання фінансового управління від 24 квітня 2026 року № 02-36/166, висновок постійної комісії міської ради з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада ВИРІШИЛА:

1. Інформацію начальника фінансового управління міської ради ПОЄДИНОК Галини про результати проведення гендерного аналізу бюджетних програм за 2025 рік взяти до відома (додається).

2. Фінансовому управлінню міської ради (ПОЄДИНОК Галина) забезпечити подальше використання результатів гендерного аналізу при формуванні прогнозу бюджету на середньостроковий період 2027-2029 роки та бюджету міської територіальної громади на 2027 рік.

3. Головним розпорядникам бюджетних коштів:

забезпечити включення гендерно чутливих показників до паспортів бюджетних програм;

врахувати висновки гендерного аналізу у процесі планування заходів бюджетних програм та формуванні показників їх ефективності;

здійснювати постійний моніторинг впливу реалізації програм на жінок і чоловіків із використанням гендерно дезагрегованих даних;

забезпечити підвищення кваліфікації відповідальних працівників з питань гендерно орієнтованого бюджетування.

4. Рекомендувати постійним комісіям міської ради враховувати результати гендерного аналізу під час розгляду та затвердження місцевих цільових програм.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва (голова комісії Микола БОНДАРЕНКО).

На виконання рішення 97 сесії міської ради 8 скликання від 20 листопада 2025 року № 2494 «Про затвердження Порядку здійснення гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади» головними розпорядниками бюджетних коштів міської ради проведено системний гендерний аналіз за 60 бюджетними програмами місцевого бюджету 2025 року на загальну суму 293 682 тис. грн, відповідно до методичних рекомендацій Міністерства фінансів України та вище вказаного Порядку. Цей аналіз фактично охопив усі напрями видатків бюджету громади.

Поза гендерним аналізом залишена бюджетна програма 3719880 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів». За цією бюджетною програмою у 2025 році здійснювалися видатки спрямовані на підтримку Сил безпеки та оборони України. У цьому напрямі аналітичні заходи проводити не ефективно та безрезультатно, адже ОМС не має доступу до кінцевого результату цих заходів (вони становлять державну таємницю).

1. Загальна характеристика проведеної роботи

Гендерний аналіз здійснювався з метою:

визначення рівня гендерного пливу на розподіл фінансового ресурсу у процесі реалізації бюджетних програм;

забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у доступі до послуг, що фінансуються з бюджету громади;

визначення можливих диспропорцій у результативності програм;

підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

У ході проведеного гендерного аналізу було розглянуто питання рівності доступу жінок і чоловіків до ресурсів бюджетних програм. Особливу увагу приділено відповідності програм потребам різних соціальних груп та оцінці їхньої ефективності з точки зору забезпечення гендерної справедливості.

У процесі аналізу враховувались показники чисельності та потреб різних груп отримувачів послуг (за статтю, віком, соціальним статусом), а також структурні особливості зайнятості у відповідних галузях.

Узагальнена інформація за результатами проведеного гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади за 2025 рік

Таблиця 1

2. Основні результати за галузями

Державне управління (10 програм)

Більшість працівників у цій сфері – жінки (приблизно 75%). Аналіз показав необхідність розширення участі чоловіків у кадрових програмах, а також необхідність сприяти створенню рівних умов професійного розвитку, підвищення кваліфікації. Окремої уваги потребує питання вертикальної (це нерівне представництво чоловіків і жінок на різних рівнях кар’єрної ієрархії) та горизонтальної (це розділення чоловіків і жінок між різними галузями та професіями) сегрегації.

Освіта (17 програм)

У сфері освіти виявлене стабільне переважання жінок серед педагогічного складу (понад 80%), водночас спостерігається відсутність участі чоловіків у посадах закладів дошкільної освіти. Рекомендовано запровадити заходи зі стимулювання залучення чоловіків до педагогічної діяльності та створювати передумови для формування культури рівності й підвищення якості людського капіталу.

Охорона здоров’я (2 програми)

Переважна більшість працівників у галузі охорони здоров’я – жінки, але серед керівного складу частка чоловіків значно більша. Аналіз показав потребу у рівному доступі до програм професійного розвитку для медичних працівників обох статей. Цій сфері діяльності притаманна горизонтальна сегрегація.

Соціальний захист (7 програм)

Зафіксовано високу гендерну чутливість програм, зокрема в частині підтримки малозабезпечених сімей, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб. Рекомендовано деталізувати показники ефективності з урахуванням статі та віку отримувачів допомоги.

Культура і мистецтво (3 програми)

Програми орієнтовані на широке охоплення жителів громади, однак відсутній системний збір даних щодо участі жінок і чоловіків у заходах. Пропонується впровадити гендерно збалансовану систему обліку відвідувань та учасників культурних подій.

Фізична культура і спорт (6 програм)

Виявлено нерівномірність участі: чоловіки та хлопці становлять понад 80% учасників секцій, у окремих випадках – 100%. Подальшої підтримки потребує посилення робота щодо підтримки жіночого спорту та програм фізичної активності для дівчат і жінок старшого віку.

Житлово-комунальне господарство (3 програми)

Хоча ці програми мають переважно технічний характер, гендерний компонент важливий у контексті споживачів послуг. Уточнено, що жінки найчастіше є споживачами послуг цієї сфери. Проте, відсутність дезагрегованих показників за статтю, місцем мешкання, участі у процесах прийняття рішень потребують подальшої роботи та поглиблення ефективності результативних показників.

Економічна діяльність (9 програм)

Гендерний аналіз показав, що проведення різноманітних заходів самоврядування через реалізацію місцевих цільових програм переважно орієнтована на різні сфери, де не можливо визначити домінуючу стать. Рекомендовано виділяти окремі напрями підтримки жіночого підприємництва та інновацій.

Інша діяльність (2 програми)

Гендерний аналіз цих програм свідчить про те, що реалізація екологічних заходів і надалі потребуватиме гендерної орієнтації під час планування та виконання. Що стосується резервного фонду громади, то позиція щодо нейтральності на стадії планування та чутливості – під час виконання, залишається не змінною.

Міжбюджетні трансферти (1 програма)

Під час гендерного аналізу визначено, що заходи з утримання осіб у психоневрологічному диспансері сприяють вирішенню стратегічних та практичних потреб окремих фізичних осіб, членів їх родин, та громадськості в цілому.

3. Узагальнені висновки

Гендерний підхід у громаді впроваджено на базовому рівні, але він ще не є інструментом прийняття управлінських рішень. Усі головні розпорядники виконали вимоги щодо проведення гендерного аналізу.

У 54 програмах виявлено позитивну реалізацію принципів ґендерної рівності; у 6 – визначено напрями для вдосконалення.

Основними проблемами залишаються відсутність гендерно розподіленої статистики та системи моніторингу результатів, що обмежує глибину аналізу. У соціальній сфері гендерна чутливість вища, ніж у інфраструктурних галузях.

Виявлені секторальні дисбаланси: «фемінізовані» галузі (освіта, соціальний захист); «маскулінізовані» (спорт); «нейтральні, але проаналізовані» (ЖКГ).

У 2026 році планується удосконалена методика оцінювання ефективності бюджетних програм із урахуванням статевих і вікових характеристик отримувачів послуг.

4. Рекомендації

Включити гендерні аспекти у стратегічні документи місцевого рівня.

Призначити відповідальних осіб за інтеграцію гендерного підходу в усі етапи бюджетного процесу.

Врахувати потреби різних соціальних груп (жінок, чоловіків, молоді, осіб з інвалідністю) при розробці місцевих програм.

Включати гендерно чутливі показники у паспорти бюджетних програм.

Розробити систему збору даних за статтю для аналізу ефективності програм.

Провести навчання відповідальних осіб щодо методики гендерного аналізу.

Забезпечити системний збір гендерно розподілених даних у всіх програмах.

Розробити систему ключових показників, що відображають гендерний вплив.

На офіційному сайті міської ради оприлюднювати результати гендерного аналізу.

« повернутися до всіх документів