Рішення сесії міської ради №2494 «Про затвердження Порядку здійснення гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади»

Кількість переглядів: 71

ЛИПОВЕЦЬКА МІСЬКА РАДА
ВІННИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 2494
 

Про затвердження Порядку здійснення гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади

Відповідно до статті 24 Конституції України, пункту 42 частини першої статті 2, пункту 6 частини першої статті 7, частин п’ятої, десятої статті 20 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», керуючись принципами інтеграції гендерного підходу у всі сфери діяльності органів місцевого самоврядування, з метою створення системного механізму врахування гендерної складової під час планування, виконання та оцінки місцевих бюджетних програм, враховуючи клопотання фінансового управління міської ради від 04 листопада 2025 року № 02-36/370, висновок постійної комісії міської ради з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, керуючись статтями 3, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Порядок здійснення гендерного аналізу бюджетних програм Липовецької територіальної громади (далі – Порядок) (додається).

2. Визначити, що дія цього Порядку поширюється на всі структурні підрозділи виконавчих органів ради, комунальні установи, організації та заклади, які є головними розпорядниками бюджетних коштів.

3. Фінансовому управлінню Липовецької міської ради (ПОЄДИНОК Галина) забезпечити координацію роботи з питань проведення гендерного аналізу бюджетних програм, надання методичної допомоги головним розпорядникам бюджетних коштів та узагальнення результатів аналізу.

4. Головним розпорядникам бюджетних коштів забезпечити проведення гендерного аналізу відповідно до затвердженого Порядку та подавати результати аналізу фінансовому управлінню міської ради щорічно до 15 лютого та 1 серпня поточного року.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва (голова комісії Микола БОНДАРЕНКО).

Розділ I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм організації та проведення гендерного аналізу бюджетних програм, що фінансуються з місцевого бюджету Липовецької територіальної громади.

1.2. Порядок розроблено відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актів, а також міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Пекінської платформи дій та Цілей сталого розвитку ООН.

1.3. Метою проведення гендерного аналізу є інтеграція принципів рівності та недискримінації у процес планування, виконання та звітування про бюджетні програми.

1.4. Дія цього Порядку поширюється на всі бюджетні програми, які фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Розділ II. Терміни та визначення

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1. Гендерний аналіз – системне дослідження впливу бюджетних програм на жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, з урахуванням їхніх практичних та стратегічних потреб, рівня доступу та контролю над ресурсами.

2. Гендерно-орієнтоване бюджетування (ГОБ) – процес планування та виконання бюджету з урахуванням принципу рівних прав і можливостей.

3. Бенефіціари – фізичні особи та групи населення, які отримують вигоди від реалізації бюджетних програм.

4. Практичні потреби – щоденні потреби, пов’язані з виживанням та забезпеченням мінімальних умов (транспорт, дитячі садки, медична допомога).

5. Стратегічні потреби – потреби, спрямовані на усунення структурних бар’єрів нерівності та зміну гендерних ролей (участь жінок у політиці, доступ до керівних посад).

6. Гендерна рівність – рівні права, можливості та доступ до ресурсів для жінок і чоловіків, їх соціальних груп.

Розділ III. Мета і завдання гендерного аналізу

3.1. Метою гендерного аналізу є забезпечення справедливого та ефективного розподілу бюджетних ресурсів шляхом виявлення гендерних дисбалансів і формування рекомендацій для їх усунення:

забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у доступі до ресурсів, послуг і результатів, що фінансуються з місцевого бюджету;

виявлення та усунення проявів гендерної нерівності у плануванні, фінансуванні й реалізації бюджетних програм;

сприяння ефективному, справедливому та прозорому використанню бюджетних коштів з урахуванням реальних потреб різних соціально-демографічних груп населення;

підвищення якості прийняття управлінських рішень у бюджетному процесі шляхом включення гендерного підходу на всіх його етапах;

створення підґрунтя для сталого соціально-економічного розвитку громади через досягнення фактичної гендерної рівності.

3.2. Основними завданнями є:

Гендерний аналіз бюджетних програм передбачає виконання таких завдань:

1. Визначення цільових груп отримувачів послуг та ресурсів у межах кожної бюджетної програми з урахуванням гендерних та соціальних характеристик (вік, стать, місце проживання, соціальний статус тощо).

2. Оцінка гендерного впливу бюджетних програм – встановлення того, яким чином реалізація програм впливає на жінок і чоловіків, дівчат і хлопців у різних життєвих ситуаціях.

3. Виявлення гендерних розривів у доступі до бюджетних ресурсів, послуг, участі у процесах прийняття рішень та оцінка їх наслідків.

4. Порівняльний аналіз даних у розрізі статі, віку та інших показників для визначення ступеня задоволення потреб різних груп населення.

5. Оцінка результативних показників бюджетних програм з позиції забезпечення гендерної рівності.

6. Підготовка пропозицій і рекомендацій для удосконалення програм, зокрема шляхом:

зміни цілей та завдань програм;

уточнення показників ефективності;

розроблення заходів, що сприятимуть усуненню або запобіганню гендерній нерівності.

7. Формування аналітичної та статистичної бази для подальшого врахування гендерного аспекту у стратегічному плануванні та формуванні бюджету громади.

Розділ ІV. Принципи здійснення гендерного аналізу

4.1. Гендерний аналіз проводиться з дотриманням таких принципів:

1. Принцип рівності прав і можливостей. Передбачає дотримання рівних прав жінок і чоловіків у доступі до ресурсів, послуг, можливостей розвитку та участі у прийнятті рішень у межах реалізації бюджетних програм громади.

2. Принцип системності. Гендерний підхід має бути інтегрований на всіх етапах бюджетного процесу – від стратегічного планування та формування бюджетних програм моніторингу, оцінки та звітування про результати їх виконання.

3. Принцип доказовості (аналітичності). Рішення та висновки, прийняті за результатами гендерного аналізу, повинні базуватися на достовірних даних, отриманих шляхом збору, обробки та налізу інформації у розрізі статі, віку та інших соціальних ознак.

4. Принцип комплексності. Під час проведення гендерного аналізу враховується взаємозв’язок між різними сферами життя громади – соціальною, економічною, культурною, освітньою, медичною, інфраструктурною тощо, а також зовнішні фактори (воєнний стан, демографічні тенденції, ринок праці).

5. Принцип відкритості та прозорості. Процедура гендерного аналізу залучаються представники різних структурних підрозділів виконавчих органів ради, депутатського корпусу, громадських організацій, експертного середовища, а також самі отримувачі бюджетних послуг.

6. Принцип участі (партисипативності). До процесу проведення гендерного аналізу залучаються представники різних структурних підрозділів виконавчих органів ради, депутатського корпусу, громадських організацій, експертного середовища, а також самі отримувачі бюджетних послуг.

7. Принцип результативності. Метою гендерного аналізу є не лише виявлення проблем, а й підготовка конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів, орієнтованих на забезпечення гендерної рівності.

8. Принцип сталості. Гендерний підхід має бути невід’ємною частиною діяльності органів місцевого самоврядування, а не разовим заходом. Результати аналізу враховуються при плануванні майбутніх бюджетних періодів.

Розділ V. Методи проведення гендерного аналізу

5.1. Для проведення гендерного аналізу застосовуються міжнародно визнані методики:

Оцінка гендерного впливу – дослідження наслідків програми для різних груп населення;

Гарвардський метод – аналіз доступу до ресурсів і контролю над ними;

Ієрархія потреб Лонгве – визначення рівня задоволення потреб від базових до стратегічних;

Мапування (картування) – візуалізація розподілу бюджетних ресурсів;

Аналіз практичних і стратегічних потреб (Мозер);

Метод 3Р (Relevance, Resources, Results).

5.2. Вибір методики залежить від специфіки програми. Фінансове управління міської ради може рекомендувати використання кількох методів одночасно.

5.3. Опис методів та приклади їх застосування наведені у Додатку 1 до цього Порядку (Перелік рекомендованих методів гендерного аналізу).

Розділ VI. Алгоритм проведення гендерного аналізу

1. Загальні положення.

1.1. Гендерний аналіз бюджетних програм здійснюється відповідно до принципів гендерної рівності, визначених Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншими нормативно-правовими актами.

1.2. Аналіз проводиться з метою інтеграції гендерного підходу у всі стадії бюджетного процесу – від планування до звітування.

1.3. Гендерний аналіз здійснюється фінансовим управлінням міської ради спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів, із залученням у разі потреби експертів, представників громадських організацій та консультантів.

2. Основні етапи проведення гендерного аналізу.

Етап 1. Підготовчий:

визначення переліку бюджетних програм, які підлягають гендерному аналізу;

ознайомлення виконавців з методикою проведення аналізу;

збір первинних даних (у тому числі статистичних) у розрізі статі, віку, місця проживання, соціального статусу;

підготовка аналітичних форм, таблиць та інших інструментів для обробки інформації.

Відповідальні: фінансове управління міської ради, головні розпорядники коштів.

Етап 2. Аналітичний:

проведення аналізу мети та завдань бюджетних програм із позиції гендерної рівності;

ідентифікація основних груп отримувачів послуг (жінки, чоловіки, дівчата, хлопці, люди з інвалідністю, особи похилого віку, ВПО тощо);

визначення наявних бар’єрів і можливостей у доступі до послуг;

використання відповідного методу гендерного аналізу (метод 3Р, Гарвардський метод, метод Лонгве, аналіз практичних і стратегічних потреб, мапування тощо);

формування проміжних висновків і аналітичних таблиць.

Відповідальні: структурні підрозділи головних розпорядників, уповноважена особа з гендерних питань.

Етап 3. Формування висновків:

підготовка аналітичної довідки за результатами проведеного гендерного аналізу;

визначення рівня гендерної чутливості програми (гендерно нейтральна, змішаного типу, гендерно чутлива);

розробка пропозицій щодо вдосконалення змісту бюджетної програми, зміни показників результативності, коригування планів діяльності.

Відповідальні: головні розпорядники, фінансове управління міської ради.

Етап 4. Узагальнення і впровадження результатів:

узагальнення результатів гендерного аналізу фінансовим управлінням міської ради;

подання узагальнених висновків виконавчому комітету ради;

врахування результатів при формуванні проєкту бюджету на наступний період;

оприлюднення основних висновків гендерного аналізу на офіційному веб-сайті громади.

Відповідальні: фінансове управління міської ради, виконавчий комітет ради.

3. Форми документування результатів.

3.1. Результати гендерного аналізу оформлюються у вигляді аналітичної довідки (звіту) за встановленою формою.

3.2. Довідка має містити такі розділи:

короткий опис бюджетної програми;

характеристика отримувачів послуг у гендерному розрізі;

оцінка рівня врахування гендерних потреб;

аналіз результативності та ефективності;

висновки та пропозиції.

3.3. Додатком до довідки можуть бути статистичні таблиці, графіки, діаграми, порівняльні аналітичні матеріали.

4. Строки проведення.

4.1. Гендерний аналіз бюджетних програм проводиться щорічно – після затвердження паспорта бюджетної програми, але не пізніше 15 лютого поточного бюджетного року.

4.2. Результати гендерного аналізу враховуються при підготовці проєкту бюджету на наступний рік.

4.3. У разі внесення суттєвих змін до змісту бюджетної програми (зміна мети, завдань, групи отримувачів послуг) проводиться позаплановий гендерний аналіз.

Розділ VII. Терміни проведення гендерного аналізу

1. Гендерний аналіз бюджетних програм проводиться на всіх етапах бюджетного процесу – під час планування, виконання та звітування, відповідно до строків, визначених Бюджетним кодексом України, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та рішеннями ради про місцевий бюджет.

2. Під час планування бюджету головні розпорядники коштів зобов’язані здійснювати первинний гендерний аналіз програм:

не пізніше ніж за 30 календарних днів до подання пропозицій до проєкту місцевого бюджету (до 1 серпня);

результати аналізу подаються до фінансового управління міської ради разом із пояснювальними записками до бюджетних запитів.

3. Під час виконання бюджету проводиться поточний (моніторинговий) гендерний аналіз:

щоквартально – у межах підготовки звітів про виконання бюджетних програм;

за потреби – у разі внесення змін до бюджетних програм або при запровадженні нових напрямів видатків.

4. Підсумковий гендерний аналіз здійснюється після завершення бюджетного періоду:

до 15 лютого року, що настає за звітним;

результати аналізу узагальнюються фінансовим управлінням міської ради і включаються до аналітичного звіту про виконання бюджету громади.

5. У разі запровадження нової бюджетної програми або суттєвих змін до її змісту гендерний аналіз проводиться обов’язково, незалежно від строків загального планування.

6. За рішенням виконавчого комітету або ради може проводитися позаплановий гендерний аналіз у випадках:

реалізації програм із високим соціальним впливом;

надходження звернень громадян, громадських організацій або депутатів ради щодо можливих проявів гендерної нерівності.

7. Результати всіх видів гендерного аналізу зберігаються у фінансовому управлінні міської ради та використовуються для планування бюджету наступного періоду.

Розділ VIIІ. Оцінка результатів та звітування про проведення гендерного аналізу

1. Загальні засади.

1.1. Оцінка результатів проведеного гендерного аналізу бюджетних програм є невід’ємною частиною процесу формування, виконання та моніторингу місцевого бюджету.

1.2. Її метою є визначення ступеня врахування потреб жінок і чоловіків, ефективності використання бюджетних коштів із позиції гендерної рівності, а також підготовка рекомендацій для подальшого вдосконалення бюджетного процесу.

1.3. Оцінка проводиться на основі даних, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, аналітичних звітів, статистичної інформації, матеріалів моніторингу, а також пропозицій депутатських комісій, громадськості й експертного середовища.

2. Показники оцінки.

2.1. Для оцінювання результатів гендерного аналізу використовуються такі орієнтовні показники:

рівень врахування гендерних аспектів у меті, завданнях і показниках результативності бюджетних програм;

обсяг фінансування програм, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків;

кількість програм, які мають ознаки гендерної чутливості;

рівень доступу жінок і чоловіків до послуг, що фінансуються з місцевого бюджету;

наявність рекомендацій і пропозицій за результатами аналізу та ступінь їх реалізації у наступних бюджетних періодах.

3. Процедура звітування.

3.1. Головні розпорядники бюджетних коштів щорічно до 15 лютого поточного року подають до фінансового управління міської ради громади звіт про результати проведення гендерного аналізу за встановленою формою.

3.2. Фінансове управління міської ради здійснює узагальнення результатів і готує зведений аналітичний звіт про стан упровадження гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі громади.

3.3. Узагальнений звіт подається виконавчому комітету ради для розгляду, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті громади.

3.4. За потреби узагальнені результати можуть виноситися на розгляд постійних депутатських комісій або сесії ради.

3.5. За результатами аналізу можуть надаватися доручення структурним підрозділам та/або виконавчим органам ради щодо усунення виявлених проблем або врахування рекомендацій у планах діяльності на наступний рік.

4. Використання результатів оцінки.

4.1. Результати оцінки використовуються:

для удосконалення програмної класифікації місцевого бюджету;

при підготовці проєкту рішення про місцевий бюджет на наступний рік;

у процесі перегляду паспортів бюджетних програм;

для розробки місцевих програм і стратегічних документів із урахуванням принципів гендерної рівності.

4.2. На основі висновків оцінки фінансове управління міської ради готує пропозиції щодо розширення кола програм, у яких має бути врахований гендерний компонент.

4.3. Узагальнені результати оцінки можуть бути використані під час підготовки звітів громади до центральних органів влади, а також у межах співпраці з міжнародними партнерами.

Розділ ІХ. Відповідальні органи та особи

7.1. Загальну координацію забезпечує фінансове управління міської ради.

7.2. Головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані здійснювати аналіз програм у своїй сфері.

7.3. Виконавчий комітет може створювати робочі групи з питань гендерного аналізу.

7.4. До роботи можуть залучатися громадські організації та незалежні експерти.

Розділ Х. Форми результатів

8.1. Результати аналізу подаються у формі:

аналітичної довідки;

висновку про врахування/неврахування гендерних потреб;

рекомендацій щодо змін у програмі.

8.2. Форми документів наведені у Додатку 2 (Форма аналітичної довідки за результатами гендерного аналізу).

Розділ XІ. Моніторинг і звітність

9.1. Фінансове управління міської ради щороку узагальнює результати гендерного аналізу та інформує виконавчий комітет.

9.2. Виконком забезпечує оприлюднення узагальнених результатів.

9.3. Моніторинг включає перевірку виконання рекомендацій і внесення коректив.

Розділ ХІІ. Прикінцеві положення

1. Вступ у дію.

1.1. Цей Порядок набирає чинності з 1 січня 2026 року.

1.2. З моменту набрання чинності цього Порядку усі головні розпорядники бюджетних коштів територіальної громади зобов’язані забезпечити виконання його положень у межах своєї компетенції.

2. Контроль за виконанням.

2.1. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснює фінансове управління міської ради.

2.2. Загальний координаційний контроль покладається на заступника голови ради, до повноважень якого належать питання забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

2.3. Постійна депутатська комісія з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку має право здійснювати моніторинг стану упровадження гендерного підходу у бюджетному процесі та розглядати результати аналізу під час формування бюджету громади.

3. Перегляд і внесення змін.

3.1. Порядок може переглядатися у разі:

зміни законодавства України або підзаконних нормативно-правових актів у сфері гендерної політики чи бюджетного процесу;

отримання рекомендацій центральних органів влади, міжнародних організацій, органів державного контролю;

за результатами оцінки ефективності впровадження гендерно орієнтованого підходу в громаді.

3.2. Пропозиції щодо внесення змін до Порядку готуються фінансовим управлінням міської ради спільно з уповноваженою особою з питань гендерної рівності та подаються на розгляд та затвердження сесії ради.

4. Взаємодія з іншими документами.

4.1. Цей Порядок застосовується у взаємозв’язку з іншими локальними актами громади, зокрема:

Стратегією розвитку територіальної громади;

Бюджетним регламентом громади;

Регламентом роботи виконавчих органів ради.

4.2. У разі виникнення розбіжностей між нормами цього Порядку та іншими актами місцевого рівня застосовуються положення, що відповідають вимогам законодавства України.

5. Завершальні положення.

5.1. Результати реалізації цього Порядку є складовою оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами громади.

5.2. Положення цього Порядку поширюються на всі структурні підрозділи виконавчих органів ради, комунальні установи, організації та заклади, які фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету.

5.3. Контроль за дотриманням принципів гендерної рівності в бюджетному процесі є спільним обов’язком усіх учасників бюджетного процесу громади.

1. Метод оцінки гендерного впливу

Застосовується для визначення, як бюджетна програма або управлінське рішення впливає на становище жінок і чоловіків у громаді.

Передбачає оцінку доступу до ресурсів, послуг, участі у процесах прийняття рішень та соціально-економічних наслідків для різних груп населення.

Результат: визначення позитивного, нейтрального або негативного впливу програми на забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків.

2. Гарвардський метод

Базується на зборі та аналізі даних про розподіл праці, часу, ресурсів і вигод між жінками та чоловіками. Дозволяє з’ясувати, хто користується результатами бюджетних програм і чи є рівність у доступі до фінансів, послуг та можливостей.

Результат: визначення шляхів більш справедливого розподілу ресурсів громади.

3. Ієрархія потреб Лонгве

Спрямована на аналіз рівня задоволення базових і стратегічних потреб жінок і чоловіків (доступ, обізнаність, участь, контроль, добробут).

Застосовується при оцінці програм у соціальній, освітній, культурній та гуманітарній сферах.

Результат: виявлення бар’єрів, що перешкоджають участі та контролю за процесами розвитку громади.

4. Метод 3Р (Ролі, Ресурси, Результати)

Передбачає поетапний аналіз:

ролей – участі жінок і чоловіків у реалізації програм;

ресурсів – рівня доступу до фінансових, кадрових та інформаційних ресурсів;

результатів – соціальних і економічних наслідків для обох статей.

Результат: визначення рівня збалансованості участі жінок і чоловіків у програмі.

5. Метод аналізу практичних і стратегічних потреб (К. Мозер)

Розмежовує поточні (практичні) потреби та довгострокові (стратегічні) інтереси жінок і чоловіків. Дозволяє з’ясувати, чи сприяє програма короткостроковому поліпшенню умов життя чи створює підґрунтя для сталих змін.

Результат: формування програм, що одночасно задовольняють нагальні потреби та усувають причини нерівності.

6. Метод мапування (картування)

Полягає у відображенні просторового або соціального розподілу послуг, ресурсів і доступу до них серед різних груп населення громади.

Дає можливість визначити території або групи, де існують гендерні дисбаланси у доступі до послуг чи фінансів.

Результат: уточнення пріоритетів фінансування та планування заходів із урахуванням гендерного чинника.

7. Комбінований підхід

Передбачає використання двох і більше методів одночасно (наприклад, 3Р + оцінка гендерного впливу).

Результат: отримання комплексного бачення впливу бюджетної програми на становище жінок і чоловіків та підвищення якості аналітичних висновків.

« повернутися до всіх документів